Атака на Київ 23 вересня 2026 року призвела до загибелі двох людей та поранення щонайменше 25 мешканців столиці. Російські безпілотники влучили, зокрема, в об’єкти транспортної інфраструктури, автозаправні станції та нежитлові будівлі. Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія продовжує робити мішенями цивільну та критичну інфраструктуру, повідомляє редакція сайту Realnist з посиланням на матеріал 24 Каналу та офіційні дані Київської міської влади.
За словами Зеленського, удари 23 вересня зафіксували не лише в столиці, а й у містах та громадах восьми областей України. Президент окремо назвав серед об’єктів, які опиняються під ударами, фармацевтичну галузь, АЗС, залізницю, зв’язок і торговельні центри. На тлі атаки він також порушив питання санкційного тиску на Росію під час роботи української делегації на Генеральній Асамблеї ООН.
Що відомо про атаку на Київ 23 вересня
Російська повітряна атака на столицю тривала протягом ночі та ранку. Повітряні сили повідомляли, зокрема, про рух реактивних безпілотників у напрямку Києва. Загалом у ніч на 23 вересня Росія застосувала 161 ударний БпЛА різних типів. Серед них 82 були реактивними.
За попередніми даними військових станом на 08:00, сили протиповітряної оборони збили або подавили 122 повітряні цілі. Йшлося про 119 безпілотників різних типів і три апарати типу «Бандероль»/«Дань-Т». Влучання зафіксували на 18 локаціях, а падіння збитих цілей або їхніх уламків — ще на восьми.
У Києві протягом дня повітряна загроза не припинялася. Станом на 14:02 повітряну тривогу в столиці оголошували вже сім разів.
Детальніше Читати
Офіційний портал Києва повідомляв про наслідки одразу в кількох районах міста. Зокрема:
- у Голосіївському районі БпЛА влучив в АЗС, також виникла пожежа у складських приміщеннях;
- у Дарницькому районі зафіксували влучання в об’єкт транспортної інфраструктури та загоряння на даху однієї з АЗС;
- у Солом’янському районі повідомлялося про влучання БпЛА в дев’ятиповерхову нежитлову будівлю, а також падіння дрона на будівлю магазину.
Крім того, у Голосіївському районі безпілотник упав на чотириповерховий бізнес-центр. Ще один БпЛА впав на дах нежитлової будівлі та на територію об’єкта транспортної інфраструктури.
Двоє людей загинули, кількість поранених зросла до 25
Перші повідомлення міської влади містили інформацію про кількох потерпілих. Однак упродовж дня цифри зростали в міру роботи медиків та екстрених служб.
Детальніше Читати
О 10:28 міська влада повідомила, що один із людей, якого госпіталізували у тяжкому стані, помер у лікарні. Пізніше стало відомо про другу загиблу людину.
Станом на 13:37 наслідки атаки на Київ були такими:
- двоє людей загинули;
- 25 людей отримали поранення;
- 17 поранених перебували в лікарнях.
Таким чином, ці дані вже перевищили показники, наведені у первинній заяві Зеленського, коли президент говорив про 24 поранених. Кількість потерпілих оновлювалася протягом дня в офіційних повідомленнях міської влади.
Зеленський заявив про удари по цивільній та критичній інфраструктурі
Президент, коментуючи російські удари по Києву та регіонах, заявив, що Росія продовжує спрямовувати атаки на об’єкти, які мають цивільне та інфраструктурне значення. Він назвав фармацевтичні підприємства, автозаправні станції, залізницю, зв’язок і торговельні центри.
«Росія і далі перетворює цивільну й критичну інфраструктуру на мішені: фармацевтика, заправки, залізниця, зв’язок, торговельні центри», — заявив Володимир Зеленський 23 вересня, коментуючи наслідки російської атаки.
Президент також повідомив про удари по населених пунктах восьми областей. Водночас українська сторона продовжила дипломатичну роботу в Нью-Йорку під час 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Напередодні, 22 вересня, Зеленський зустрівся з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Однією з тем стали додаткові санкції проти Росії. Офіс президента повідомляв, що сторони окремо обговорили санкційну політику ЄС.
Детальніше Читати
Президент пов’язав атаки з необхідністю санкційного тиску
У своїй заяві після ударів Зеленський окремо зосередився на санкціях. Він сказав, що українська делегація використовує зустрічі під час Генасамблеї ООН, зокрема, для обговорення подальшої міжнародної підтримки та обмежувальних заходів проти Росії.
«Фактично всі наші партнери погоджуються, що, коли є такі удари, поки ця терористична війна триває, не час для слабкості», — заявив Зеленський під час коментаря про переговори на полях Генасамблеї ООН.
За день до цього президент також обговорював санкційну політику з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Офіс президента повідомляв, що Зеленський виступив за посилення санкцій у відповідь на продовження російських атак.
У зустрічі з Урсулою фон дер Ляєн він окремо порушив тему санкцій щодо російських олігархів. В офіційному повідомленні Офісу президента зазначалося, що сторони домовилися продовжити роботу над розширенням санкційних списків ЄС.
«Важливо, щоб санкції були сигналом для Росії та, зокрема, її олігархів, що війну треба закінчувати, а не пересиджувати», — сказав Зеленський 23 вересня.
У Києві після ударів виникло задимлення
Через пожежі після атак у частині Києва вдень фіксували задимлення. Найбільш помітним воно було, зокрема, в Солом’янському, Оболонському та Подільському районах.
Водночас Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА повідомив, що станом на 12:00 показники якості атмосферного повітря на всіх стаціонарних референтних пунктах моніторингу залишалися в межах норми. Містянам через задимлення рекомендували зачинити вікна та обмежити перебування надворі.
Наслідки атаки продовжували ліквідовувати протягом дня, а міські служби оновлювали інформацію в міру надходження даних із місць влучань.
Росія вже спрямовувала удари по об’єктах, які Київ називає критичними цілями
Тема захисту інфраструктури обговорювалася українською владою ще до атаки 23 вересня. На засіданні Ставки Верховного головнокомандувача 15 вересня Зеленський повідомляв про необхідність посилення захисту критичної інфраструктури та логістики.
Тоді, за інформацією Офісу президента, окремо аналізували потреби «Укрзалізниці», мереж автозаправних станцій та критичних підприємств. Президент заявляв, що розвідка фіксує підвищену увагу Росії саме до таких об’єктів.
Тому удари по критичній інфраструктурі залишаються одним із питань, які українська влада порушує одночасно у військовому та дипломатичному контекстах. Після атаки 23 вересня Зеленський знову пов’язав захист таких об’єктів із необхідністю підтримки України та продовження санкційного тиску на Росію.
За останнім на момент підготовки матеріалу офіційним повідомленням київської влади, внаслідок атаки 23 вересня загинули двоє людей, ще 25 отримали поранення. Сімнадцять постраждалих перебували в лікарнях.
Читайте також: До 12 років тюрми: в Україні посилили покарання за шахрайські кол-центри
