Лікування раку в Україні під час повномасштабної війни відбувається в умовах, коли до складної діагностики, операцій, хімієтерапії та відновлення додаються повітряні тривоги, обстріли, пошкодження лікарень і перебої в логістиці ліків. Як повідомляє редакція сайту Realnist з посиланням на матеріали «Рубрики» та офіційні дані Міністерства охорони здоров’я України, станом на 1 вересня 2026 року в Україні було пошкоджено або знищено 2 687 об’єктів у складі 854 закладів охорони здоров’я.
Попри війну, хімієтерапевтичне лікування продовжують надавати в межах Програми медичних гарантій. За даними НСЗУ, у 2026 році відповідний пакет мають 99 медзакладів, а станом на 15 липня допомогу за ним отримали 87,33 тисячі пацієнтів. Водночас досвід онкопацієнтів показує, що формальна доступність лікування не усуває проблем із чергами, повітряними тривогами, діагностикою та фізичним доступом до медичної допомоги.
Війна ускладнила діагностику раку
Щороку в Україні реєструють понад 100 тисяч нових випадків злоякісних новоутворень. За даними Національного канцер-реєстру, у 2019 році було зафіксовано 138 509 нових випадків раку, а у 2023 році — 122 842. Науковий аналіз стану онкологічної допомоги під час війни також вказує, що нижчі після 2022 року показники не можна автоматично трактувати як реальне зменшення захворюваності: на статистику вплинули окупація територій, переміщення населення, виїзд мільйонів українців за кордон і проблеми з реєстрацією нових випадків.
Тому порівнювати довоєнні та воєнні цифри без урахування втрати частини даних некоректно.
Медичний директор Національного інституту раку Арман Качарян у матеріалі «Рубрики» пояснював, що через війну повної картини захворюваності зараз немає. Окремою проблемою стала рання діагностика: пацієнти можуть пізніше звертатися до лікарів через складну логістику, безпекові ризики та постійний стрес.
Детальніше Читати
НСЗУ у 2026 році фінансує шість напрямів ранньої діагностики онкологічних захворювань: мамографію, гістероскопію, гастроскопію, колоноскопію, цистоскопію та бронхоскопію. На ці пакети передбачено 845 млн грн. Наприклад, мамографію за Програмою медичних гарантій надають 263 медзаклади, колоноскопію — 618.
«Так друга стадія раку стала четвертою»
Ріна Зайченко з Києва дізналася про онкологічний діагноз улітку 2023 року, через кілька днів після весілля. Спочатку вона звернулася до лікарів через біль у нирці.
Високий рівень креатиніну не дозволяв одразу провести комп’ютерну томографію з контрастом. Пізніше в нирці виявили утворення, яке спочатку розцінили як кісту та рекомендували лише спостерігати.
Детальніше Читати
Інший лікар запідозрив небезпечні зміни та направив Ріну до онколога.
«Спочатку лікар мене підбадьорив і сказав, що це лише друга стадія, сама пухлина невелика, тож її потрібно буде видалити. Але коли я зробила комп’ютерну томографію легень перед операцією, виявилося, що там уже були метастази. Так друга стадія раку стала четвертою», — розповідала Ріна Зайченко «Рубриці».
Жінці провели кілька операцій. Спочатку видалили пухлину, зберігши нирку. Приблизно через пів року у два етапи видалили метастази з обох легень.
Більша частина лікування була безоплатною. Однак до фізичного навантаження після операцій додавалися повітряні тривоги.
За словами Ріни, після хірургічного втручання вона мала катетер і дренаж та не могла швидко пересуватися. Тому спуск до укриття під час тривог часто був фізично складним.
Зараз жінка перебуває в ремісії та проходить контрольні обстеження.
ПЕТ-КТ: обмежена кількість обладнання і довге очікування
Однією з проблем для пацієнтів залишається доступ до ПЕТ-КТ — позитронно-емісійної комп’ютерної томографії. Це дослідження застосовують у тому числі для оцінки поширення злоякісного процесу та контролю лікування.
Детальніше Читати
За словами Ріни Зайченко, запис на обстеження може розтягуватися на місяці. У її випадку влітку запис переносили через технічне обслуговування обладнання, а найближчі вільні дати були вже восени.
Ситуацію планують частково змінити за рахунок створення двох центрів ядерної медицини — у Києві на базі Національного інституту раку та у Львові у співпраці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та Львівського онкоцентру.
МОЗ повідомляло, що для них уже закупили два комплекти обладнання на 445,05 млн грн з ПДВ. Через тривалий виробничий цикл циклотронів поставка запланована не раніше липня 2027 року. Фінансування забезпечує Євросоюз у межах Ukraine Facility.
Хімієтерапія з чергою від шостої ранку
Олена Чумляр з Одеси виявила ущільнення біля ключиці у червні 2024 року. Спочатку мамолог припустив фіброаденому, однак порадив пройти біопсію в онкологічному центрі.
Дослідження підтвердило агресивну форму раку молочної залози. Лікування розпочали без зволікань: спочатку Олена отримала хімієтерапію, після чого їй провели операцію.
Необхідні препарати були в медзакладі, тому шість курсів хімієтерапії вона отримала безоплатно та без перерв через відсутність ліків.
Однак складнощі виникали через черги.
Щоб потрапити до хімієтерапевта в потрібний день без попереднього запису, Олена приходила до онкоцентру близько шостої ранку. Під час повітряної тривоги прийом зупиняли, тому очікування ставало ще довшим.
«Одного разу повітряна тривога почалася вже під час хімієтерапії. Пацієнтів вивели в коридор, і я разом зі штативом, до якого була підключена система, теж чекала закінчення тривоги там, адже в укриття було фізично важко спуститися», — розповідала Олена Чумляр.
Останнє введення таргетної терапії вона отримала в січні 2026 року. Після цього продовжила гормональне лікування та регулярні контрольні обстеження.
За даними НСЗУ, хімієтерапія в межах Програми медичних гарантій має бути безоплатною за направленням лікуючого лікаря або при переведенні з іншого закладу. Пацієнт може звернутися до будь-якої лікарні, яка має відповідний договір з НСЗУ, незалежно від місця реєстрації. У 2026 році таких закладів 99.
Станом на 15 липня 2026 року НСЗУ зафіксувала 87,33 тисячі пацієнтів, які отримали допомогу за пакетом хімієтерапії. Загалом було надано 272,3 тисячі послуг, а від початку року на оплату такого лікування медзакладам спрямували 1,55 млрд грн.
Удари по медичній інфраструктурі та складах ліків
Онкологічна допомога залежить не лише від роботи лікарів. Для безперервного лікування потрібні препарати, медичні вироби, витратні матеріали, електроенергія та стабільна логістика.
Станом на 1 вересня 2026 року МОЗ підтвердило пошкодження або знищення 2 687 медичних об’єктів у складі 854 закладів. Повністю зруйновано 340 об’єктів, які входили до 127 закладів. Найбільше руйнувань зафіксовано у прифронтових і регулярно обстрілюваних регіонах.
Окремим ризиком стали удари по фармацевтичній логістиці.
3 вересня російська атака пошкодила комплекс «Біокон» у Бориспільському районі Київської області — один із найбільших спеціалізованих фармацевтичних складських комплексів країни. Пізніше у вересні повідомлялося також про атаки на склади «Оптіма-Фарм», Universal Logistic і «БаДМ».
Такі об’єкти забезпечують зберігання та подальшу доставку великої кількості медичної продукції. Тому пошкодження складських потужностей означає додаткове навантаження на систему постачання.
У матеріалі «Рубрики» Арман Качарян наголошував на необхідності резервних маршрутів і запасів:
«Через пошкодження складів постачальників лікарні можуть раптово втрачати доступ навіть до звичайних, на перший погляд, але базових речей — наприклад, рукавичок чи шприців».
За його словами, заклади мають диверсифікувати логістику, формувати буферні запаси та заздалегідь передбачати альтернативи на випадок перебоїв.
Як медзаклади адаптувалися до війни
У 2022 році однією з основних проблем було транспортування медикаментів і медичних виробів. Водночас відбувалася масштабна внутрішня міграція: разом із пацієнтами переміщувалися лікарі та інші медичні працівники.
Через це навантаження між регіонами розподілялося нерівномірно. Частина закладів втрачала пацієнтів і персонал, тоді як лікарні у центральних і західних областях отримували додатковий потік людей.
Пізніше до цих проблем додалися систематичні відключення електроенергії. Лікарні почали активніше встановлювати генератори, облаштовувати резервне водопостачання та підвищувати автономність систем опалення.
МОЗ і у 2026 році продовжує перевіряти готовність лікарень до тривалих перебоїв з електрикою, водою та теплом. Зокрема, під час підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років проводять оцінку автономності закладів у регіонах.
Водночас повністю стандартизувати роботу онкологічних відділень під час кожної повітряної тривоги складно. Частину процедур можна призупинити, але операцію, яка вже триває, зупинити неможливо. Тому лікарні використовують плани евакуації, укриття та рішення, які залежать від стану конкретного пацієнта і типу медичного втручання.
Що онкопацієнт може отримати безоплатно
У 2026 році лікування раку залишається частиною Програми медичних гарантій. Конкретний перелік послуг залежить від діагнозу, медичних показань і пакета, за яким заклад має договір із НСЗУ.
Пацієнтам доступні:
- консультації спеціалістів, необхідні лабораторні й інструментальні дослідження, стаціонарне лікування, хімієтерапія та супровід у закладах, які мають відповідні договори з НСЗУ;
- рання діагностика за окремими пакетами, зокрема мамографія, колоноскопія, гістероскопія, гастроскопія, цистоскопія та бронхоскопія;
- частина препаратів для лікування злоякісних новоутворень молочної залози через програму «Доступні ліки», зокрема препарати з летрозолом та екземестаном.
Якщо медзаклад вимагає оплату за послугу, препарат або медичний виріб, які входять до безоплатного пакета, НСЗУ рекомендує звертатися до контакт-центру за номером 16-77 та подавати скаргу.
Війна не зупинила систему онкологічної допомоги, але змінила умови, у яких її отримують пацієнти та надають медики.
Повітряні тривоги можуть переривати прийоми та процедури. Обстріли пошкоджують лікарні й логістичні об’єкти. Черги на окремі обстеження залишаються тривалими, а пацієнтам після операцій або під час хімієтерапії іноді доводиться пристосовуватися до правил безпеки у стані фізичного виснаження.
Водночас у 2026 році держава продовжує фінансувати хімієтерапію, ранню діагностику й онкологічні послуги через Програму медичних гарантій. Паралельно готують два нові центри ядерної медицини, які мають розширити можливості ПЕТ-КТ після поставки обладнання, запланованої не раніше липня 2027 року.
Читайте також: 645 грн зарплати і жодного авто: що Богдан Скальницький вказав у декларації за 2025 рік
