Інтернет в Україні може суттєво подорожчати через зростання витрат операторів на резервне живлення, дублювання каналів зв’язку та відновлення пошкодженої інфраструктури. Провайдерам, які підтримують стійкість мереж, дедалі складніше надавати послуги за 300–350 гривень на місяць, заявив власник київського провайдера UTELS Олександр Полюдов, повідомляє редакція сайту Realnist з посиланням на dev.ua.
За словами Полюдова, операторам доводиться вкладати більше коштів у стабільність мереж та резервування критичних елементів. Водночас події 23–24 вересня показали, наскільки значними можуть бути наслідки пошкодження дата-центрів та вузлів зв’язку: перебої фіксували одразу кілька українських провайдерів, а Мінцифри повідомляла про проблеми з фіксованим інтернетом майже у 100 тисяч домогосподарств Києва та області.
Чому провайдер прогнозує зростання тарифів
Головна причина можливого підвищення цін — витрати на забезпечення працездатності мереж у складних умовах. Йдеться насамперед про резервне електроживлення та альтернативні канали передачі даних. Таке обладнання потрібне, щоб мережа могла продовжувати працювати після відключень електроенергії або пошкодження окремих вузлів.
Олександр Полюдов прямо пов’язав майбутні зміни тарифів із цими витратами.
«Провайдери, які забезпечують сталість мереж, резерв живлення і резерв каналів звʼязку, не можуть надалі надавати інтернет за 300–350 грн».
Власник UTELS заявив, що очікує суттєвого підвищення цін на інтернет. При цьому конкретної нової абонентської плати він не назвав. Так само у його коментарі немає дати, з якої оператори мають перейти на дорожчі тарифи.
Отже, йдеться про прогноз представника одного з провайдерів щодо ситуації на ринку, пов’язаний із витратами на підтримку стійкої інфраструктури.
Фактичний розмір майбутнього тарифу залежатиме від рішення конкретного оператора: у коментарі Полюдова названо лише нинішній рівень 300–350 грн і прогноз його подальшої нежиттєздатності.
Крім того, Полюдов вважає, що частина компаній, які не вкладатимуть кошти в адаптацію мереж і продовжуватимуть демпінгувати, можуть зникнути з ринку. За його словами, у такій ситуації перехід абонентів до операторів зі стійкішою інфраструктурою може тривати довше через черги на підключення.
Що збільшує витрати інтернет-провайдерів
Інфраструктура оператора не обмежується кабелем, який заведений безпосередньо до квартири або будинку. Для стабільної роботи потрібні вузли мережі, канали зв’язку, обладнання та електроживлення. Саме резервування цих елементів Полюдов називає серед причин зростання собівартості послуг.
Ключовими додатковими витратами він назвав:
- резервне живлення мережевого обладнання;
- резервування каналів зв’язку;
- підтримання стійкості мережі в умовах пошкоджень інфраструктури.
Потреба у таких рішеннях особливо проявилася після російських атак на телекомунікаційну інфраструктуру Києва 23 і 24 вересня.
23 вересня провайдер «Павутина» повідомив про пошкодження одного з дата-центрів. Через це частина клієнтів залишилася без зв’язку. Згодом оператор заявив, що внаслідок руйнувань було пошкоджено обладнання та лінії зв’язку, а для відновлення послуг використовували резервні рішення.
UTELS також повідомляв, що внаслідок атаки постраждав столичний дата-центр, де було розміщене вузлове обладнання компанії. Через відсутність електроживлення оператор попереджав про можливі перебої з доступом до послуг. Пізніше технічні команди почали розгортати резервні лінії та відновлювати мережу.

Майже 100 тисяч домогосподарств відчули проблеми з інтернетом
Масштаб наслідків став помітним 23 вересня. За даними Мінцифри, перебої з фіксованим інтернетом у Києві та Київській області тоді відчули майже 100 тисяч домогосподарств.
Проблеми були пов’язані з пошкодженням дата-центру та мережевої інфраструктури. Про аварії або перебої повідомляли «Павутина», UTELS, KyivLink та Crazy Network.
Водночас оператори поступово відновлювали роботу. «Павутина» до другої половини дня 23 вересня повернула послуги майже на всій мережі завдяки резервному обладнанню. UTELS відновив зв’язок для частини користувачів. Crazy Network повідомив про повне відновлення доступу, а KyivLink — про завершення ремонтних робіт та повернення інтернету всім своїм абонентам.
Ці події показали практичну роль резервного обладнання та альтернативних каналів, витрати на які власник UTELS називає одним із факторів майбутнього підвищення тарифів.
Нові пошкодження мереж зафіксували 24 вересня
Наступного дня проблеми продовжилися. Провайдер Etherlink, який обслуговує, зокрема, центральну частину Києва, повідомив про пошкодження основного вузла мережі. Через це частина абонентів залишилася без інтернету.
«Через пошкодження основного вузла інтернет наразі відсутній. Ядро мережі буде перенесено на інше місце».
У компанії спочатку не називали строків ремонту, однак згодом повідомили, що відновлення планується протягом 25 вересня.
Також 24 вересня про наслідки атаки повідомив Cityhost. За даними компанії, в одному з київських дата-центрів було знищено частину її обладнання. Через це частина сервісів працювала зі збоями. Команда почала розгортати резервні копії на обладнанні, яке знаходиться за кордоном.
Знищений дата-центр MiroHost
Серйозних пошкоджень зазнала й інфраструктура MiroHost. Засновник компанії та голова Internet Invest Олександр Ольшанський повідомив dev.ua, що український дата-центр, де були розміщені потужності MiroHost, було знищено внаслідок російської атаки.
На момент заяви компанія не могла назвати строків відновлення української інфраструктури. Водночас Ольшанський повідомив, що проблема стосується саме української локації. Близько 95% клієнтів MiroHost обслуговувалися за межами України, тому для них сервіси продовжували працювати у звичайному режимі.
Таким чином, протягом двох днів пошкодження торкнулися відразу кількох елементів телекомунікаційної та хостингової інфраструктури столиці.
Чому резервне живлення стало критичним для провайдерів
Питання автономності телекомунікаційних мереж в Україні виникло не лише після останніх атак. Мінцифри раніше повідомляла про модернізацію мереж операторів та встановлення резервного живлення, необхідного для роботи під час тривалих знеструмлень.
Окремо Міністерство цифрової трансформації разом із ЛУН запустило карту провайдерів, мережі яких можуть працювати під час відключень електроенергії. На ній користувачі можуть перевірити тривалість автономної роботи мережі, доступні тарифи та можливість підключення.
Це напряму пов’язане з аргументом, який навів Полюдов. Провайдер, що хоче підтримувати послугу під час аварій, повинен мати не лише основне обладнання, а й резервні джерела живлення та дублювання мережевої інфраструктури.
Що відомо про майбутні тарифи
Станом на 24 вересня 2026 року названо лише один конкретний орієнтир — тарифи на домашній інтернет у 300–350 грн, які, за прогнозом власника UTELS, оператори зі стійкою та резервованою інфраструктурою не зможуть довго зберігати.
Полюдов прогнозує суттєве подорожчання. Водночас його заява не містить єдиного нового тарифу для ринку.
Тому для абонентів ключовим фактором залишається політика конкретного провайдера. Оператори самі визначатимуть вартість своїх послуг, виходячи з витрат на мережу, резервування та відновлення інфраструктури.
Поточна ситуація вже показала, що ціни на інтернет в Україні дедалі тісніше пов’язані не лише зі швидкістю підключення. Значення має й здатність мережі працювати після знеструмлень або пошкодження основних вузлів.
Саме ці витрати власник UTELS називає причиною, через яку домашній інтернет за 300–350 грн для операторів, що вкладаються у стійкість мережі, може залишитися в минулому.
Читайте також: Аномальний холод за лічені дні: у частині Європи прогнозують морози до -12°C