У Польщі кількість нападів на українців зросла приблизно на 30%, якщо порівнювати актуальні дані польських правоохоронців, які навів посол України у Варшаві Василь Боднар. Як повідомляє редакція сайту Realnist з посиланням на інтерв’ю дипломата для РБК-Україна, за перше півріччя 2026 року зафіксовано вже 180 випадків нападів або актів агресії проти українців на національному ґрунті. У 2024 році таких випадків було 267, а у 2025-му — 275.
Водночас Боднар заявив, що підстав закликати громадян України залишати Польщу наразі немає. За його словами, більшість українців, із якими він особисто спілкується, не стикалися з фізичною агресією. Однак повідомлення про напади створюють психологічний тиск, а частина людей побоюється розмовляти українською у громадських місцях.
Скільки нападів на українців зафіксували у Польщі
Посол навів статистику, отриману від польської поліції. Йдеться саме про злочини та правопорушення, де фігурує мотив національної ненависті або агресії за національною ознакою.
За словами Боднара:
- у 2024 році зафіксували 267 нападів або актів агресії проти українців;
- у 2025 році — 275;
- за січень–червень 2026 року — вже 180.
Крім того, за даними польської прокуратури, які навів дипломат, упродовж першого півріччя 2026 року тривали 182 досудові провадження щодо злочинів такого характеру.
Детальніше Читати
«За перше півріччя 2026 року — вже 180. Отже, ми справді бачимо зростання приблизно на 30 відсотків», — сказав Василь Боднар в інтерв’ю РБК-Україна.
При цьому дипломат звернув увагу на зміну підходу до кваліфікації таких випадків. Раніше частина інцидентів могла проходити у статистиці як хуліганство або образа. Тепер правоохоронні органи частіше враховують мотив ненависті за національною ознакою.
Тому збільшення показників відображає не лише кількість самих інцидентів, а й зміни у їхній правовій оцінці та обліку.
Окремі випадки продовжують ставати предметом кримінальних проваджень. Наприклад, польська прокуратура у червні 2026 року повідомляла про розслідування у Кельцях після появи написів із закликами до вбивства іммігрантів та осіб української національності.
Детальніше Читати
Посол не бачить підстав закликати українців залишати Польщу
Боднар прямо відповів на питання, чи може ситуація дійти до рекомендацій українцям не їхати до Польщі або залишити країну.
«Таких підстав зараз немає», — заявив посол України в Польщі.
За його словами, значна частина тривоги серед українців пов’язана з повідомленнями у медіа та соціальних мережах про окремі випадки агресії. Самі інциденти часто потрапляють на відео, після чого швидко поширюються онлайн.
Посол також наголосив, що відчуття дискомфорту або будь-які суспільні суперечності не можуть виправдовувати образи, дискримінацію чи фізичне насильство за національною ознакою.
За його словами, українські дипломати разом із польським адвокатом підготували спеціальний порадник для громадян України щодо дій у кризових ситуаціях. У ньому пояснюється, як поводитися під час перевірки документів, куди звертатися після інцидентів та як зберігати докази.
Якщо ситуація дозволяє зробити це безпечно, рекомендується зафіксувати інцидент на відео. Такий матеріал може допомогти правоохоронцям встановити, чи був напад пов’язаний саме з національністю потерпілого.
Кількість людей із тимчасовим захистом у Польщі скорочується
Боднар також звернув увагу на іншу тенденцію. За його словами, приблизно за пів року кількість людей із тимчасовим захистом у Польщі скоротилася орієнтовно на 40 тисяч.
Детальніше Читати
Водночас дипломат наголосив, що це не означає автоматично, що всі ці люди виїхали з країни. Частина могла змінити свій правовий статус або перейти на інший тип документів.
Офіційна статистика Євростату також показує зниження числа отримувачів тимчасового захисту в Польщі протягом літа. На кінець червня 2026 року такий статус мали 961 170 осіб, а на 31 липня — 953 060. Тобто лише за місяць їхня кількість скоротилася на 8 110 осіб.
Водночас Польща залишається однією з головних країн ЄС за кількістю людей, які виїхали з України та користуються тимчасовим захистом.
За даними Євростату на 31 липня, на Польщу припадало 21,5% усіх таких осіб у Євросоюзі. Більше було лише у Німеччині.
Польське Управління у справах іноземців повідомляло, що станом на 1 липня 2026 року майже 959 тисяч громадян України користувалися тимчасовим захистом. Водночас дедалі більше людей переходять до довгострокових форм легалізації перебування.
На 30 червня чинні дозволи на тимчасове проживання у Польщі мали 470 953 громадяни України, постійне проживання — 59 181, а статус довгострокового резидента ЄС — 53 284. Такі дані польського Міністерства внутрішніх справ були оприлюднені у відповіді на депутатський запит.
Тобто скорочення статистики тимчасового захисту саме по собі не є прямим показником масового виїзду українців із Польщі.
Що змінилося зі статусом українців у 2026 році
У 2026 році Польща змінила частину правил, які діяли для громадян України після початку повномасштабної війни.
Зокрема, польське Міністерство сім’ї, праці та соціальної політики повідомляло, що громадяни України зі статусом PESEL UKR можуть легально перебувати у Польщі в межах чинного режиму захисту, а для частини українців передбачений перехід на трирічну карту перебування CUKR. Вона надає право на легальне проживання, роботу та ведення підприємницької діяльності.
У серпні польське Управління у справах іноземців також повідомило про продовження механізму тимчасового захисту для переміщених осіб з України до 4 березня 2028 року відповідно до рішення Ради ЄС.
Отже, частина змін у статистиці може бути пов’язана не лише з фізичним виїздом людей, а й зі зміною їхнього міграційного статусу.
Що Боднар сказав про правопорушення за участю українців
Окремо посол прокоментував твердження про те, що негативне ставлення до українців нібито пов’язане з їхньою поведінкою.
За наведеними ним даними, за перше півріччя 2026 року було зафіксовано 10 800 правопорушень, пов’язаних із громадянами України.
При приблизно двох мільйонах українців, які перебувають у Польщі, Боднар оцінив цю частку у 0,54%, або приблизно п’ять випадків на тисячу людей.
При цьому дипломат звернув увагу на відмінності між польським та українським законодавством. Однакові дії можуть мати різну правову кваліфікацію у двох країнах. Тому він закликав оцінювати статистику з урахуванням конкретного складу правопорушень, а не лише загальної цифри.
Історичні суперечки залишаються одним із факторів напруги
В інтерв’ю Боднар окремо говорив про ставлення польського суспільства до УПА, Степана Бандери та Романа Шухевича.
За оцінкою дипломата, у Польщі існує стійка негативна позиція щодо цих тем серед різних політичних сил, громадських організацій та значної частини суспільства.
Водночас він наголосив, що попри суперечки між Києвом і Варшавою, сприйняття Росії як основної зовнішньої загрози для Польщі залишається принциповим елементом польської політики безпеки.
«Немає іншого ворога», — сказав Боднар, відповідаючи на запитання про сприйняття Росії у Польщі.
За його словами, Польща залишається серед держав, які послідовно попереджають західних партнерів про загрозу з боку Росії. Дипломат також нагадав про підтримку Варшавою європейської інтеграції України та перспективи її членства в НАТО.
Таким чином, статистика за перше півріччя 2026 року справді свідчить про збільшення числа зафіксованих нападів і проявів агресії проти українців у Польщі. Водночас Василь Боднар не вважає ситуацію підставою для рекомендацій українцям залишати країну.
Дані про скорочення кількості отримувачів тимчасового захисту також не означають автоматично масового виїзду: частина людей змінює правовий статус, переходить на інші форми легалізації перебування або втрачає статус через адміністративні зміни.
Чиайте також: У Парижі готуються до візиту Папи Римського: очікують сотні тисяч людей
