Що буде з цінами на яйця та м’ясо до кінця 2026 року: експерти назвали цифри

Ціни на яйця, м’ясо та молоко у 2026 році залишаються під тиском виробничих і логістичних витрат. Як повідомляє редакція Realnist з посиланням на матеріал The Page, аграрні аналітики очікують поступового подорожчання яєць до кінця року: орієнтовний діапазон становить 78–90 грн за десяток. Для курятини експерти допускають зростання роздрібної вартості до 9%. Одним із факторів називають пошкодження логістичної інфраструктури, через яке дорожчають зберігання і доставка швидкопсувної продукції.

При цьому ситуація з різними групами продуктів неоднакова. Дані державної статистики за серпень показують, що ціни протягом року рухалися в різних напрямках залежно від категорії та регіону. Наприклад, у статистиці за Вінницькою областю молоко в серпні було на 1,5% дорожчим, ніж у грудні 2025 року, тоді як група «молоко, сир та яйця» залишалася нижче грудневого рівня. Отже, нинішні прогнози стосуються передусім подальшої динаміки до кінця року, а не однакового вже зафіксованого подорожчання всіх продуктів.

Скільки можуть коштувати яйця до кінця року

Найчіткіший прогноз стосується яєць. Керівник аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка очікує, що до грудня-січня ціна може перебувати в межах 78–90 грн за десяток.

«У короткостроковій перспективі очікується подальше поступове зростання ціни на яйця. З огляду на ринкові чинники, до грудня-січня ціни рухатимуться в діапазоні 78–90 грн/десяток», — заявив Максим Гопка у коментарі The Page.

За його оцінкою, орієнтиром для ринку залишається весняний максимум. У квітні вартість десятка доходила приблизно до 85 грн. Експерт пов’язує можливий верхній рівень ціни із собівартістю виробництва та купівельною спроможністю населення.

За наведеним прогнозом, йдеться про поступове подорожчання, а не про різкий одномоментний стрибок.

Водночас у матеріалі The Page нагадується, що український ринок уже проходив через помітне підвищення вартості яєць. У попередньому періоді ціна зросла із 72 до 83 грн за десяток, тобто приблизно на 15%. Саме тому аналітики не очікують, що можливе повернення до вищих цін автоматично означатиме дефіцит продукту.

На ціну яєць впливають одразу кілька складових:

• витрати виробника та собівартість продукції;
• транспортування і зберігання з дотриманням температурного режиму;
• стан розподільчих центрів та складської інфраструктури.

Саме останній фактор у другій половині 2026 року став особливо відчутним для продовольчого ринку.

Курятина може подорожчати до 9%

Окремий прогноз стосується м’яса птиці. За оцінками фахівців Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», роздрібні ціни на основні види м’яса у 2026 році можуть зростати до 9%.

Офіційний сайт Інституту аграрної економіки раніше наводив оцінку провідної наукової співробітниці Наталії Копитець, згідно з якою підвищення роздрібних цін до 9% можливе для яловичини, свинини та курятини. Інститут також пов’язував динаміку ринку із сезонним попитом і змінами собівартості.

У матеріалі The Page цей орієнтир використовується і для прогнозу подальшої динаміки курятини до завершення 2026 року.

Водночас фактична статистика за окремі місяці показує коливання. Наприклад, у Вінницькій області м’ясо та м’ясопродукти в серпні подорожчали на 1,3% порівняно з липнем, однак відносно грудня 2025 року приріст становив лише 0,2%. Це ще раз показує, що ринок не рухається рівною лінією: місячні коливання можуть відрізнятися від річної тенденції.

Чому удари по складах впливають на ціну продуктів

Однією з центральних причин потенційного подорожчання експерти називають пошкодження логістичних об’єктів. Для яєць, м’яса та молочної продукції ця проблема особливо відчутна, оскільки такі товари потребують контрольованих умов транспортування й зберігання.

«Ураження логістичної інфраструктури розподільчих хабів, складів та АЗС тисне на ринок яєць, м’яса та молока однаково, адже для всіх цих категорій критичним є дотримання температурного режиму», — пояснив Максим Гопка в коментарі The Page.

За словами аналітика, після втрати або пошкодження великих складських потужностей виробники змушені перебудовувати звичні маршрути. Замість доставки великої партії на один розподільчий хаб продукцію доводиться спрямовувати безпосередньо до окремих магазинів.

Такий формат потребує більшої кількості машин. Крім того, для молочної продукції, м’яса та яєць потрібен транспорт, здатний підтримувати необхідний температурний режим.

Через це збільшуються:

• кількість окремих рейсів;
• витрати на пальне;
• потреба в рефрижераторах і водіях.

У підсумку зростає саме вартість доставки кожної партії товару, а не лише відстань між виробником і магазином.

Пошкодження транспортної та логістичної інфраструктури фіксують і державні органи. Міністерство розвитку громад та територій повідомляло про пошкодження портових об’єктів, транспорту та окремих елементів залізничної інфраструктури внаслідок російських атак. При цьому профільні служби продовжували відновлювальні роботи, а порти й залізниця зберігали роботу.

Чому прямі поставки до магазинів коштують дорожче

Звичайна модель постачання передбачає концентрацію товару у великому логістичному центрі. Туди надходять великі партії від виробників, після чого продукція розподіляється між магазинами.

Коли такий хаб недоступний, схема змінюється. Один великий рейс фактично замінюють десятки або навіть сотні дрібніших маршрутів.

Саме тому збільшується так зване плече доставки. Машини проходять більше кілометрів, витрачається більше пального, а перевізникам потрібно залучати додатковий транспорт.

За оцінкою Максима Гопки, виробники не мають необмеженої кількості малотонажних вантажівок із холодильним обладнанням. Окремою проблемою є нестача водіїв. Тому пряма доставка до магазинів розглядається як вимушене рішення, яке дає змогу зберігати постачання, але збільшує операційні витрати.

Що відбувається з молоком

Для молока діють ті самі логістичні ризики. Продукція потребує безперервного холодильного ланцюга, тому пошкодження складів або зміна маршруту впливають на витрати постачальників.

Водночас поточна статистика не показує однакового різкого зростання молочних цін по всій країні. Так, офіційні регіональні дані Держстату демонструють різноспрямовану динаміку. У Вінницькій області молоко в серпні подорожчало на 0,2% за місяць і на 1,5% відносно грудня. У Кіровоградській області серпнева ціна, навпаки, знизилася на 3,2% за місяць і була нижчою за грудневу.

Ці цифри не суперечать прогнозам про ризик майбутнього подорожчання. Вони показують, що фактична ціна залежить не лише від логістики. На неї також впливають регіональна пропозиція, закупівельні ціни та ситуація на конкретному ринку.

Що показує офіційна статистика цін

Дані Держстату за серпень 2026 року демонструють загальне зростання споживчих цін від початку року. Наприклад, у Львівській області ціни у серпні були на 5,8% вищими, ніж у грудні 2025 року, тоді як середній показник по Україні становив 6,1%.

При цьому продукти дорожчали нерівномірно. На одні категорії впливали сезонна пропозиція та врожай, на інші — виробничі витрати, логістика або зміна попиту.

Для яєць цей ефект особливо помітний. Навесні та влітку статистика фіксувала суттєві місячні коливання: після періодів зростання були місяці різкого зниження. Саме тому прогноз 78–90 грн стосується очікуваної вартості ближче до грудня-січня, а не фіксованої ціни на кожен місяць до кінця року.

Чи очікується дефіцит яєць

У прогнозі, який наводить The Page, ризик фізичного дефіциту яєць не називається основним сценарієм. Проблема полягає передусім у збільшенні витрат на доставку та можливих локальних перебоях після пошкодження логістичних об’єктів.

Тобто ключовим питанням для покупця наприкінці року залишається не наявність продукції як такої, а її кінцева вартість.

На цей момент основні прогнозні орієнтири такі:

• яйця — близько 78–90 грн за десяток до грудня-січня;
• курятина — можливе зростання роздрібної ціни до 9%;
• молочна продукція — під впливом логістичних витрат, але з різною фактичною ціновою динамікою залежно від регіону.

Головним додатковим ризиком для цих товарів залишається порушення звичних маршрутів постачання та необхідність переходити на дорожчу модель прямої доставки в магазини.

Читайте також: ОГП перевіряють, як Руслан Кравченко оформив відрядження за кордон