Референдум у Швейцарії: виборці не підтримали обмеження санкцій і співпраці з НАТО

Швейцарія відхилила ініціативу про жорсткіший нейтралітет: 70,15% проголосували проти. Що пропонували щодо санкцій і НАТО та як результат вплине на зовнішню політику Берна після референдуму 2026 рік.

9 хв. читання
Швейцарія відхилила ініціативу про жорсткіший нейтралітет: 70,15% проголосували проти. Що пропонували щодо санкцій і НАТО та як результат вплине на зовнішню політику Берна після референдуму 2026 рік.

Швейцарія проголосувала проти посилення норм нейтралітету на загальнонаціональному референдумі 27 вересня 2026 року. За офіційними результатами Федерального статистичного управління Швейцарії, 70,15% учасників голосування відхилили народну ініціативу «Збереження швейцарського нейтралітету». За неї проголосували 29,85%. Явка становила 47,06%. Про підсумки голосування повідомляє редакція сайту Realnist з посиланням на офіційні дані швейцарської влади та Reuters.

Ініціатива передбачала жорсткіше закріплення принципу нейтралітету у Федеральній конституції. Зокрема, Швейцарія мала б не приєднуватися до військових або оборонних союзів і суттєво обмежити співпрацю з ними. Крім того, країні пропонували заборонити санкції проти держав, що беруть участь у війні, якщо такі заходи не схвалені Організацією Об’єднаних Націй. Після відхилення ініціативи чинний підхід Берна не змінюється: Федеральна рада зберігає можливість окремо вирішувати питання санкцій і міжнародної безпекової співпраці.

Як проголосувала Швейцарія

Попередній офіційний остаточний результат зафіксував 1 854 767 голосів проти ініціативи та 789 130 голосів на її підтримку. Пропозицію не підтримав жоден кантон. Отже, вона не отримала ані більшості голосів виборців, ані необхідної більшості кантонів.

Голосування розподілилося так:

  • 70,15% — проти;
  • 29,85% — за;
  • 47,06% — явка;
  • 0 кантонів підтримали ініціативу;
  • усі 26 кантонів відхилили її.

При цьому різниця між регіонами була помітною. У німецькомовній частині країни проти проголосували 71,07%, у франкомовній — 70,55%. В італомовній Швейцарії боротьба була значно щільнішою: там проти висловилися 51,61%, а за — 48,39%. Найменша різниця серед кантонів була зафіксована у Тічино, де 51,75% виборців відхилили пропозицію, а 48,25% підтримали її.

Таким чином, результат був однозначним на загальнонаціональному рівні, хоча підтримка ініціативи суттєво відрізнялася залежно від регіону.

Що саме пропонувала ініціатива про нейтралітет

Офіційний опис ініціативи на сайті Федеральної ради передбачав внесення до Конституції нового положення про «постійну та озброєну» нейтральність Швейцарії. Низка принципів, які містила пропозиція, вже діє на практиці. Водночас окремі положення значно звужували можливості уряду у зовнішній та безпековій політиці.

Ініціатива передбачала, що Швейцарія:

  • не вступатиме до військових та оборонних союзів;
  • не співпрацюватиме з такими союзами, крім ситуації прямого нападу або підготовки нападу на країну;
  • не братиме участі у військових конфліктах між іншими державами;
  • не запроваджуватиме санкції проти сторін війни, крім санкцій ООН та заходів проти їх обходу;
  • використовуватиме нейтралітет для виконання посередницької ролі.

Фактично найбільш дискусійними були два пункти — санкції Швейцарії та відносини з НАТО. За чинною системою Федеральна рада може вирішувати, чи приєднуватися до санкцій Європейського Союзу, ОБСЄ або ключових торговельних партнерів. Рішення ухвалюються окремо для кожної ситуації.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Швейцарія переважно приєдналася до санкцій Європейського Союзу проти Росії. Саме це рішення стало одним із центральних аргументів прихильників жорсткішого трактування нейтралітету. Вони вважали, що практика санкцій віддаляє країну від традиційного підходу.

Що заявив уряд після референдуму

Федеральний уряд виступав проти ініціативи ще до голосування. Його позиція полягала в тому, що чинна модель уже забезпечує постійний нейтралітет, але залишає простір для реагування на міжнародні кризи.

Після оголошення результатів міністр закордонних справ Ігнаціо Кассіс наголосив, що відмова від ініціативи не означає відмови від самого принципу нейтралітету.

«Швейцарія була нейтральною вчора, є нейтральною сьогодні і залишатиметься нейтральною в майбутньому», — заявив Ігнаціо Кассіс на пресконференції після голосування 27 вересня.

Водночас він пояснив, що результат дозволяє уряду й надалі ухвалювати рішення щодо економічних санкцій окремо в кожному випадку. Так само Швейцарія зможе продовжувати співпрацю з партнерами у сфері безпеки, коли влада вважає це необхідним для захисту країни.

Ще під час кампанії Кассіс відстоював чинну систему. У заяві Федеральної ради від 11 серпня він пояснював, що нейтралітет Швейцарії не був незмінною та механічною конструкцією.

«Вона довела свою ефективність не тому, що була жорсткою, а тому, що застосовувалася розумно й відповідально», — заявив Кассіс у Берні 11 серпня під час запуску урядової кампанії перед референдумом.

Федеральна рада також наголошувала: Швейцарія вже не входить до НАТО чи іншого військового союзу і не бере участі у війнах між третіми державами. Тому суперечка стосувалася насамперед того, наскільки детально ці принципи слід фіксувати у Конституції та чи потрібно юридично обмежувати можливості уряду застосовувати санкції й співпрацювати з міжнародними партнерами.

Референдум у Швейцарії: виборці не підтримали обмеження санкцій і співпраці з НАТО

Що означає результат для санкцій

Після референдуму правила щодо санкцій не були автоматично змінені. Відповідно до чинного Закону про ембарго, Федеральна рада може приєднуватися до міжнародних санкцій поза межами системи ООН, якщо вважає це таким, що відповідає інтересам країни.

При цьому санкції Ради Безпеки ООН для Швейцарії як держави-члена Організації Об’єднаних Націй залишаються обов’язковими. В інших випадках уряд має можливість прийняти санкційний режим повністю, частково або у зміненому вигляді.

Отже, результат референдуму зберіг саме чинний механізм, а не створив нову санкційну політику.

Це має значення і для санкцій проти Росії. Після вторгнення в Україну у 2022 році Федеральна рада вирішила переважно відтворити санкції Європейського Союзу. Відхилення ініціативи означає, що конституційної заборони на аналогічні рішення щодо сторін воєнних конфліктів не з’явилося.

Що буде зі співпрацею з НАТО

Швейцарія не є членом НАТО. Водночас вона співпрацює з Альянсом у низці сфер. Ініціатива не визначала вичерпний перелік дозволених і заборонених форматів такої співпраці, однак офіційні пояснення Федеральної ради прямо вказували, що в разі її схвалення можливості для спільних навчань і обміну даними довелося б обмежити.

Саме тому питання стосувалося не вступу до НАТО, а масштабів співпраці з оборонними партнерами.

Reuters після голосування повідомило, що уряд трактує результат як можливість і надалі працювати з партнерами у випадках, коли це посилює безпеку Швейцарії. Кассіс при цьому пов’язав безпеку країни зі стабільністю сусідніх держав та європейського континенту.

Хто підтримував і хто заперечував ініціативу

Ініціатива була пов’язана з організацією Pro Schweiz і отримала підтримку правої Швейцарської народної партії — SVP. Її прихильники наполягали, що конституційне закріплення жорсткіших правил дозволить захистити традиційну модель нейтралітету від політичних змін і зовнішнього тиску. Офіційний урядовий інформаційний портал наводив позицію комітету, згідно з якою нейтралітет має бути постійним, озброєним і всеосяжним.

Федеральна рада і парламент рекомендували голосувати проти. Серед основних політичних сил ініціативу також не підтримували Зелені, Соціал-демократична партія, Центристська партія та FDP.

Після поразки представник SVP Лукас Райманн заявив, що партія приймає результат.

«Нейтралітет належить Швейцарії і є частиною швейцарської ідентичності», — сказав Райманн після оголошення підсумків референдуму.

Водночас він повідомив, що партія стежитиме за подальшими рішеннями уряду у сфері нейтралітету та санкцій.

Чому дискусія про нейтралітет загострилася після 2022 року

Нейтралітет Швейцарії міжнародно визнається з XIX століття, а у Федеральній конституції відповідні повноваження державних органів закріплені з 1848 року. Правові обов’язки нейтральної держави також регулюються міжнародним правом, зокрема Гаазькими конвенціями.

Однак після російського вторгнення в Україну дискусія набула нового масштабу. Берн приєднався до більшості санкцій ЄС проти Росії. Прихильники ініціативи розглядали це як аргумент на користь чіткішого конституційного обмеження санкцій. Федеральний уряд, навпаки, наполягав, що участь у санкціях не суперечить нейтралітету автоматично і що кожне рішення має оцінюватися окремо.

При цьому закон нейтралітету встановлює окремі вимоги для товарів, які безпосередньо впливають на військову спроможність сторін конфлікту. Якщо Швейцарія обмежує експорт або транзит таких товарів для однієї сторони війни, аналогічні правила мають застосовуватися і до іншої сторони. Це правило федеральні органи прямо пояснюють як частину міжнародно-правових зобов’язань нейтральної держави.

Референдум 27 вересня не скасував швейцарський нейтралітет і не створив нової моделі зовнішньої політики. Виборці відхилили конкретну пропозицію жорсткіше закріпити його правила в Конституції.

Після голосування Швейцарія залишається нейтральною державою, не входить до військових союзів і водночас зберігає чинні повноваження Федеральної ради щодо санкцій та міжнародної співпраці у сфері безпеки. Офіційний результат — 70,15% проти і 29,85% за — став підставою залишити цей механізм без запропонованих конституційних обмежень.

Читайте також: Папа Римський висловився про завершення війни в Україні: назвав шлях до миру

Поділіться цією статтею