Україна зафіксувала історичний мінімум споживання електроенергії: що сталося з промисловістю

Споживання електроенергії в Україні у серпні 2026 року скоротилося на 9% у річному вимірі та досягло історичного мінімуму — 5,6 ТВт·год. Як повідомляє редакція «Українських Новин» із посиланням на вересневий огляд Центру економічної стратегії, найбільше падіння зафіксували у промисловості, де використання електроенергії зменшилося на 23% рік до року.

ЦЕС пов’язує таку динаміку зі слабшою економічною активністю на тлі російських атак на промислові підприємства, транспортну та логістичну інфраструктуру, а також із блокуванням портів. Водночас Україна другий місяць поспіль завершила місяць неттоекспортером електроенергії: у серпні експорт зріс до 333 ГВт·год, тоді як імпорт становив 180 ГВт·год.

Споживання впало до 5,6 ТВт·год

Оновлений трекер економіки України Центру економічної стратегії, дані якого актуалізували 25 вересня, показує, що профіцит електроенергії влітку пояснювався не лише стабільнішою ситуацією в енергосистемі. Одним із ключових факторів був слабший внутрішній попит.

У серпні загальне споживання електроенергії скоротилося на 9% порівняно з тим самим місяцем попереднього року. Показник у 5,6 ТВт·год у ЦЕС назвали історичним мінімумом.

Особливо різке скорочення відбулося у промисловому секторі — на 23% у річному вимірі.

У ЦЕС пояснили це зниження слабшою економічною активністю. Серед причин названі російські удари по промисловій, транспортній та логістичній інфраструктурі, а також блокування портів.

У документі йдеться:

«У серпні споживання впало на 9% р/р до історичного мінімуму 5,6 ТВт·год».

Ці дані збігаються із загальною ситуацією в промисловості. За оцінкою ЦЕС, у серпні металургійне виробництво скоротилося на 30–40% порівняно з липнем. Причинами стали зупинка морського експорту, обмеження на українську сталь у ЄС, вимоги CBAM та втрата частини виробничих потужностей через російські обстріли.

Серед ключових факторів падіння попиту на електроенергію ЦЕС виділяє:

• скорочення промислової активності;
• пошкодження підприємств і виробничих потужностей;
• удари по транспортній та логістичній інфраструктурі;
• блокування морських портів;
• зупинку або обмеження роботи окремих великих промислових підприємств.

Україна другий місяць поспіль залишалася неттоекспортером

Попри падіння внутрішнього споживання, в серпні Україна продовжила більше продавати електроенергії за кордон, ніж закуповувати.

За даними ЦЕС, експорт електроенергії у серпні зріс майже у півтора раза порівняно з липнем — із 233 до 333 ГВт·год. Імпорт при цьому майже не змінився: 180 ГВт·год проти 175 ГВт·год у липні.

Отже, серпень став другим місяцем поспіль, коли Україна завершила період як неттоекспортер електроенергії.

У вересні ця тенденція продовжилася. За перші 20 днів місяця обсяг експорту вже перевищив результат за весь серпень. Крім того, експорт був у шість разів більшим за імпорт.

При цьому значний профіцит не означав різкого зростання внутрішнього виробничого попиту: навпаки, частково він був наслідком його скорочення.

У серпні найбільшими напрямками українського експорту були:

• Угорщина — 116 ГВт·год;
• Молдова — 92 ГВт·год;
• Румунія — 64 ГВт·год;
• Словаччина — 19 ГВт·год;
• Польща — 3 ГВт·год.

Водночас Україна також продовжувала імпорт електроенергії. Найбільше надійшло з Угорщини — 73 ГВт·год. Румунія та Словаччина поставили по 40 ГВт·год, Польща — 27 ГВт·год, Молдова — близько 0,4 ГВт·год.

Домогосподарства скоротили споживання значно менше

На відміну від промисловості, зміни в побутовому секторі були набагато меншими. За даними, наведеними у матеріалах ЦЕС, домогосподарства скоротили споживання приблизно на 2% у річному вимірі.

Одним із факторів, який допоміг покривати частину літньої потреби в електроенергії, стали сонячні електростанції. ЦЕС зазначає, що навіть спекотні дні влітку не створили значної проблеми для системи, оскільки додатковий попит частково компенсувала сонячна генерація.

Більшу частину серпня країна продавала за кордон більше електроенергії, ніж імпортувала. Крім того, протягом місяця не було загальнонаціональних обмежень електропостачання.

Російські атаки вдарили по промисловому попиту

Дані щодо електроспоживання напряму відображають ситуацію у промисловості.

ЦЕС повідомляє, що після закриття морських шляхів Ferrexpo та Metinvest зупинили роботу частини гірничо-збагачувальних підприємств. Після серпневих російських ударів «Запоріжсталь» повністю зупиняла роботу. Крім того, припинив роботу «АрселорМіттал Кривий Ріг».

У другій половині вересня російські війська знову атакували промислову й енергетичну інфраструктуру Дніпропетровської та Запорізької областей. За оцінкою ЦЕС, на ці два регіони припадає близько 90% виробництва сталі в Україні.

Тому падіння промислового споживання електроенергії відбувалося одночасно зі скороченням фактичних виробничих потужностей і проблемами з логістикою.

Що відбувається з цінами на ринку електроенергії

У серпні ціни на ринку «на добу наперед» спочатку піднялися до 7–8 грн за кВт·год. Проте наприкінці місяця вони повернулися до рівня близько 3 грн за кВт·год.

При цьому тариф НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії в серпні зріс на 25%. Ця плата нараховується додатково до ринкової ціни електроенергії.

ЦЕС також очікує зміну балансу восени. У трекері організації зазначено, що зі зниженням температури та посиленням російських ударів по енергетичному сектору імпорт може зрости й перевищити експорт.

Дефіцит фінансування підготовки до зими скоротився до €194 млн

Паралельно Україна продовжує залучати кошти на підготовку енергосистеми до опалювального сезону.

У червні Міністерство енергетики України, Європейська комісія та Секретаріат Енергетичного співтовариства звернулися до міжнародних партнерів із закликом мобілізувати додаткові €650 млн для Фонду підтримки енергетики України. Кошти необхідні для обладнання, ремонту пошкодженої інфраструктури та інших пріоритетних потреб галузі.

Після нових внесків нестача коштів істотно скоротилася.

На початку вересня Німеччина спрямувала через KfW понад €249 млн. Це стало найбільшим окремим внеском до Фонду на той момент. Загальна підтримка Німеччини через цей механізм перевищила €641 млн.

Після цього, за розрахунками Секретаріату Енергетичного співтовариства, для покриття визначених перед зимою потреб залишалося залучити €194 млн.

Директор Секретаріату Енергетичного співтовариства Артур Лорковський заявив:

«Забезпечення стійкості енергосистеми України цієї зими є критично важливим».

Федеральна міністерка економіки та енергетики Німеччини Катеріна Райхе, коментуючи новий внесок 3 вересня, наголосила:

«Енергопостачання залишається одним із фронтів цієї війни».

Кошти Фонду використовуються для закупівлі обладнання, запасних частин, пального та послуг, необхідних енергетичним компаніям для відновлення пошкоджених об’єктів і підтримання постачання електроенергії та тепла.

За даними Енергетичного співтовариства, станом на початок вересня через угоди з постачання вже було законтрактовано понад €1,09 млрд, а обладнання та допомогу на суму понад €776,2 млн передали енергокомпаніям у 23 регіонах України.

Таким чином, серпневий історичний мінімум споживання електроенергії в Україні став наслідком передусім різкого падіння промислового попиту. Одночасно країна два місяці поспіль залишалася неттоекспортером електроенергії, а міжнародні партнери скоротили дефіцит фінансування пріоритетних енергетичних потреб перед зимою з €650 млн до приблизно €194 млн.

Читайте також: Чисельність армії РФ знову зросла: Путін підписав четвертий указ за 2026 рік