Блокада Чорного моря загрожує світовим цінам на зерно: в Україні назвали суму втрат

Криза експорту зерна з України може спричинити до $60 млрд додаткових витрат у світі. Тарас Висоцький пояснив вплив блокади Чорного моря, зростання цін і роль маршрутів ЄС для експорту зерна у 2026.

7 хв. читання
Криза експорту зерна з України може спричинити до $60 млрд додаткових витрат у світі. Тарас Висоцький пояснив вплив блокади Чорного моря, зростання цін і роль маршрутів ЄС для експорту зерна у 2026.

Криза українського експорту зерна через погіршення ситуації в Чорному морі може призвести до десятків мільярдів доларів додаткових витрат для споживачів у різних країнах. Як повідомляє редакція сайту Realnist з посиланням на Euronews, міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький заявив у програмі Europe Today, що середнє зростання цін на зерно вже становить близько 25%. За його розрахунком, якщо цей показник співвіднести зі світовим споживанням зернових та вироблених із них продуктів, додаткові витрати протягом року можуть сягнути $60 млрд.

Причиною загострення ситуації Висоцький назвав проблеми з чорноморськими експортними маршрутами. Росія останнім часом посилила удари по українських суднах, портовій та складській інфраструктурі. Саме морські маршрути залишаються головним каналом для вивезення значної частини української аграрної продукції. Тому перебої з роботою портів безпосередньо впливають на обсяги продукції, яку Україна може доставити на зовнішні ринки.

Висоцький: додаткові витрати можуть сягнути $60 млрд

В інтерв’ю Europe Today міністр пов’язав можливий масштаб фінансових наслідків зі зростанням вартості зерна.

«Ми вже бачимо, що в середньому ціни на зерно зросли на 25%. Якщо помножити цей показник на загальний обсяг споживання зерна та продуктів харчування, виготовлених із нього, то протягом року це може означати до 60 мільярдів доларів додаткових витрат для споживачів у всьому світі», — заявив Тарас Висоцький в інтерв’ю Europe Today 29 вересня 2026 року.

Йдеться саме про оцінку, яку міністр навів, виходячи із зафіксованого ним середнього подорожчання зерна на 25% і масштабів глобального споживання. Таким чином, сума у $60 млрд характеризує можливі додаткові витрати споживачів протягом року.

Водночас значення Чорного моря для українського аграрного експорту залишається дуже великим. Euronews повідомляє, що через цю логістику Україна забезпечує близько 90% експорту своїх сільськогосподарських товарів.

Офіційна статистика Європейської комісії дає більш деталізовані дані саме щодо зерна, олійних культур та пов’язаної продукції. У липні 2026 року приблизно 80% такого експорту йшло через Чорне море, а близько 20% — через сухопутні та річкові «шляхи солідарності». У липні чорноморським маршрутом було експортовано близько 2,4 млн тонн зерна, олійних культур та пов’язаної продукції.

Ключові цифри на цей момент:

  • зростання цін на зерно, про яке заявив Висоцький, — у середньому 25%;
  • можливі додаткові витрати споживачів у світі — до $60 млрд протягом року;
  • у липні 2026 року приблизно 80% українського експорту зерна, олійних культур та пов’язаної продукції проходило через Чорне море.
Блокада Чорного моря загрожує світовим цінам на зерно: в Україні назвали суму втрат

Альтернативні маршрути частково підтримують експорт

Висоцький повідомив, що Україна має «певний прогрес» у забезпеченні виходу врожаю на зовнішні ринки. Одним із механізмів залишаються «шляхи солідарності», які Європейський Союз створив після початку повномасштабного російського вторгнення та блокування традиційних українських морських маршрутів.

Європейська комісія пояснює, що ці коридори працюють через автомобільні дороги, залізницю та внутрішні водні шляхи. Їх створили у травні 2022 року, щоб Україна могла продовжувати експорт та імпорт товарів за умов обмеженого доступу до морських портів.

За останніми оприлюдненими Єврокомісією даними за липень 2026 року, через «шляхи солідарності» з травня 2022 року Україна експортувала близько 230 млн тонн різних товарів. Серед них приблизно 103 млн тонн становила аграрна продукція, включно з приблизно 95 млн тонн зерна, олійних культур та пов’язаних із ними товарів.

Однак для зернового експорту морський напрямок продовжує відігравати більшу роль, ніж альтернативні маршрути.

Європейська комісія також повідомляла про посилення співпраці України, Румунії, Молдови та ЄС після атак на цивільні судна і портову інфраструктуру. Сторони обговорювали додаткові маршрути через Дунай, залізничне та автомобільне сполучення, щоб зменшити вплив порушень судноплавства на український експорт та імпорт.

Україна заявляє про готовність до безпечного цивільного судноплавства

Під час інтерв’ю Висоцького також запитали про можливість домовленостей щодо безпеки судноплавства за участю міжнародних партнерів України та Росії.

«Ми готові створити умови безпеки в Чорному морі для всіх цивільних вантажів, зокрема української сільськогосподарської продукції. Ми відкриті до цього», — сказав Висоцький у розмові з Euronews.

За словами міністра, переговори з міжнародними партнерами продовжуються. Водночас він висловив недовіру до можливості стабільного виконання Росією потенційних домовленостей або мораторію.

«Реальність така, що ми ніколи не можемо бути впевнені в тому, що станеться завтра або після укладення будь-якого меморандуму чи угоди», — заявив міністр.

Позиція щодо критичної ролі морської логістики раніше звучала і на офіційному рівні в Україні. 6 серпня Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляло, що повноцінний експорт через порти Великої Одеси залишається ключовим для аграрного сектору та постачання української продукції на зовнішні ринки. Відомство також наводило оцінку, що український агросектор забезпечує продовольством близько 400 млн людей у світі.

Як змінилася структура експорту через Чорне море

Нинішня модель українського експорту сформувалася після кількох змін у морській логістиці. Після початку повномасштабного вторгнення традиційне судноплавство через українські порти було різко обмежене. У серпні 2022 року запрацювала Чорноморська зернова ініціатива за посередництва ООН і Туреччини.

У липні 2023 року Росія припинила участь у цій домовленості. Уже в серпні 2023-го Україна запустила власний чорноморський коридор для торговельних суден, які прямують до українських портів та з них. Європейська комісія враховує цей маршрут окремо від «шляхів солідарності».

З травня 2022-го до липня 2026 року через чорноморські порти та європейські альтернативні маршрути разом було експортовано приблизно 255 млн тонн українського зерна, олійних культур та пов’язаної продукції. Із цього обсягу близько 60% пройшло через українські чорноморські порти, а приблизно 40% — через «шляхи солідарності».

За останні місяці співвідношення знову змінилося на користь моря. Наприклад, у квітні 2026 року через Чорне море проходило приблизно 90% експорту зерна, олійних культур та пов’язаної продукції, тоді як у липні — близько 80%.

Саме тому чергові порушення роботи чорноморської логістики мають пряме значення для обсягів українського аграрного експорту. За оцінкою Висоцького, наслідки вже виходять за межі українського ринку: подорожчання зерна він пов’язує з потенційними додатковими витратами споживачів у світі до $60 млрд на рік.

Читайте також: Референдум у Швейцарії: виборці не підтримали обмеження санкцій і співпраці з НАТО

Поділіться цією статтею