Світові ціни на продовольство у вересні 2026 року зросли ще на 1,5% проти серпня, а індекс цін ФАО досяг 136,0 пункту. Як повідомляє редакція сайту Realnist з посиланням на оприлюднені 2 жовтня дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), головний внесок у вересневе зростання зробили зернові, рослинні олії та цукор.
У річному вимірі світовий продовольчий індекс був на 5,8% вищим, ніж у вересні 2025 року. Водночас він залишався на 15,1% нижчим за історичний максимум березня 2022 року. Вересневий показник став найвищим із листопада 2022 року. За даними ФАО, на ринок одночасно впливали проблеми з транспортуванням, ситуація в Чорноморському регіоні та погодні ризики для врожаїв у ключових країнах-виробниках.
Офіційна методика ФАО передбачає, що Food Price Index відстежує щомісячну зміну міжнародних цін кошика продовольчих товарів. Загальний показник формується з п’яти товарних груп з урахуванням їхньої частки у світовому експорті. Детальні дані організація публікує на сторінці FAO Food Price Index.
У вересні подорожчали всі три рослинницькі групи індексу — зернові, рослинні олії та цукор. М’ясо, навпаки, подешевшало, а молочний індекс майже не змінився.
Пшениця подорожчала на 6,3%, кукурудза — на 5,6%
Найпомітніше серед великих товарних груп змінився індекс цін на зернові. У вересні він становив 122,8 пункту. Це на 5,1% більше, ніж у серпні, та одразу на 17,2% вище рівня вересня 2025 року.
Світові ціни на пшеницю за місяць піднялися на 6,3%. Вони досягли найвищого рівня з серпня 2023 року. ФАО пов’язує подорожчання насамперед із логістичними обмеженнями в Чорноморському регіоні. Через них імпортери активніше переорієнтовували закупівлі на альтернативні напрямки постачання.
Додатково на ціни на пшеницю вплинула суха погода в окремих районах Північної Америки напередодні сівби озимої пшениці. Наприкінці вересня щоденні котирування дещо відступили від пікових значень, однак середньомісячне зростання залишилося значним.
Кукурудза за місяць подорожчала на 5,6%. Її міжнародні котирування піднялися до максимального рівня більш ніж за три роки.
ФАО назвала одразу кілька чинників:
- нижчу, ніж очікувалося раніше, врожайність кукурудзи у США;
- скорочення доступної для експорту пропозиції з Бразилії;
- перебої з чорноморською торгівлею та невизначеність навколо транспортних маршрутів.
Крім того, невизначеність щодо судноплавства через Ормузьку протоку підтримувала занепокоєння щодо вартості пального, добрив і морського фрахту. Це додатково впливало на ціни сировини, яку використовують у виробництві біопалива, зокрема кукурудзи.
Інші фуражні зернові також дорожчали. Ціна сорго збільшилася на 13,7%, а ячменю — на 3,9%. Тим часом загальний індекс цін на рис ФАО зріс на 1,4% через подорожчання сортів Indica на тлі погодних ризиків і сезонного скорочення пропозиції.
Рослинні олії дорожчають, але соняшникова олія пішла проти тренду
Індекс рослинних олій ФАО у вересні становив 198,6 пункту. За місяць він зріс на 0,9%, а порівняно з вереснем 2025 року — на 18,3%.
Основним джерелом зростання стала пальмова олія. Її світові ціни піднімалися четвертий місяць поспіль. ФАО пояснює динаміку сильним глобальним імпортним попитом, а також побоюваннями щодо впливу сухої погоди на виробництво в Південно-Східній Азії.
Інша ситуація склалася із соняшниковою олією. Її міжнародні котирування знижувалися третій місяць поспіль. Ринок враховував очікування достатньої пропозиції з Чорноморського регіону. Водночас логістичні проблеми й обмежена пропускна здатність альтернативних експортних маршрутів стримували масштаб падіння.
Соєва та ріпакова олії протягом місяця істотно не змінилися в ціні. Водночас котирування соєвої олії залишалися значно вищими за торішні рівні через стабільний попит з боку біопаливного сектору.
Таким чином, зростання загального індексу рослинних олій відбулося передусім через пальмову олію, тоді як соняшникова продовжила дешевшати.
Цукор подорожчав на 6,1% за один місяць
Ще сильніша динаміка зафіксована на ринку цукру. Індекс цін на цукор ФАО у вересні піднявся до 114,0 пункту. Це на 6,1% більше, ніж у серпні, і на 14,7% більше, ніж роком раніше.
Зростання тривало третій місяць поспіль. У результаті індекс досяг найвищого значення з квітня 2025 року.
Основною причиною ФАО називає очікування скорочення світової пропозиції цукру у сезоні 2026/27. На прогноз одночасно вплинули ситуації у кількох великих виробничих регіонах.
Зокрема:
- у Таїланді очікується менший обсяг виробництва цукру;
- в Індії перспективи врожаю погіршилися через опади нижчі за норму та посилення Ель-Ніньйо;
- у центрально-південній частині Бразилії сильні дощі ускладнювали збирання врожаю;
- у ЄС скоротилися площі під цукровими буряками, а несприятлива погода вплинула на очікуваний урожай.

М’ясо подешевшало, молочні продукти майже не змінилися
На відміну від рослинницьких товарів, ціни на м’ясо у вересні знизилися. Індекс ФАО становив 127,9 пункту — на 1,1% менше за переглянуте серпневе значення. Порівняно з вереснем минулого року показник практично не змінився.
Основний вплив мали нижчі котирування свинини та м’яса птиці. На ринку було достатньо продукції, доступної для експорту. Зокрема, ціни на птицю знижувалися на тлі значної пропозиції з Бразилії та слабшого імпортного попиту з боку Європейського Союзу.
Ціни на свинину також опустилися через значні обсяги пропозиції в основних країнах-експортерах.
Водночас котирування яловичини в Бразилії зросли. Їх підтримав сильніший попит із боку США. Середні ціни на баранину за місяць істотно не змінилися.
Індекс молочної продукції становив 119,1 пункту та зменшився лише на 0,1%. У річному вимірі він був на 19,1% нижчим.
Ціни на сухе молоко зросли завдяки стійкому імпортному попиту, передусім з Азії, та обмеженій кількості продукції для швидких поставок. Водночас сир дешевшав у головних регіонах-експортерах. Ціни на вершкове масло в середньому майже не змінилися.
ФАО попередила про тиск логістики та погоди
Головний економіст ФАО Максимо Тореро, коментуючи нові показники, звернув увагу на одночасну дію логістичних і кліматичних факторів.
“Putting pressure on energy, transport and key food commodities,” — заявив Максимо Тореро в оприлюдненому 2 жовтня повідомленні ФАО.
За його словами, перебої в Ормузькій протоці та Чорному морі поєднуються з кліматичними шоками й підтримують зростання світових товарних цін.
“These pressures will soon pass through to consumer food prices,” — також зазначив головний економіст ФАО, говорячи про ризик збереження нинішньої динаміки.
Найбільш чутливими до такого розвитку ситуації, за його словами, є країни, які значною мірою залежать від імпорту продовольства та енергоносіїв.
ФАО очікує 2,979 млрд тонн зернових у 2026 році
Одночасно з новим індексом продовольчих цін ФАО опублікувала оновлений прогноз балансу зернових.
Світове виробництво зернових у 2026 році організація оцінює у 2,979 млрд тонн. Це на 2,1% менше за рекордний показник 2025 року. Однак такий обсяг усе одно буде другим найбільшим за всю історію спостережень.
Прогноз урожаю пшениці ФАО підвищила до 813,9 млн тонн завдяки кращим погодним умовам в Австралії. Натомість прогноз виробництва фуражних зернових знижено до 1,612 млрд тонн. Причиною стали гірші перспективи врожайності у США та Європейському Союзі після спекотної і сухої погоди.
Світове виробництво рису тепер очікується на рівні 552,5 млн тонн. Зниження прогнозу для Індії через нерівномірні мусонні дощі переважило покращення очікувань щодо Японії та Непалу.
ФАО прогнозує використання зернових у сезоні 2026/27 на рівні 2,966 млрд тонн. Запаси наприкінці сезонів у 2027 році оцінюються у 950 млн тонн. Співвідношення світових запасів зерна до його використання очікується на рівні 31,7% проти 32,0% у попередньому сезоні.
Світова торгівля зерновими, за прогнозом організації, може скоротитися на 3,5% від рекордного рівня сезону 2025/26 — до 505,8 млн тонн. Для пшениці та кукурудзи очікування експорту знижені передусім через обмеження чорноморських судноплавних маршрутів та недостатню пропускну здатність альтернативних шляхів.
Окремо Agricultural Market Information System — AMIS, яку адмініструє ФАО, вказала на високі ставки фрахту, зміцнення цін на добрива та тривалі логістичні перебої. Крім того, посилення Ель-Ніньйо додає невизначеності щодо врожаїв, особливо рису в Південній та Південно-Східній Азії.
Вересневі дані ФАО показують різноспрямовану ситуацію: рослинницькі товари дорожчають, тоді як індекси м’яса та молочної продукції не підтримали загальний висхідний рух. Найсильніше за місяць змінилися ціни на цукор і зернові.
Читайте також: Galaxy S26 різко подорожчали: Samsung змінила ціни через дефіцит пам’яті