Саміт ЄС у Брюсселі 15–16 жовтня завершився підтвердженням подальшої підтримки України, необхідності посилювати тиск на Росію та зберігати замороженими російські державні активи. Європейські лідери також обговорили протиповітряну оборону України, фінансову стійкість і захист енергетичної інфраструктури напередодні зими, повідомляє редакція Realnist з посиланням на офіційні заяви Європейської ради й Офісу президента України.
За підсумками зустрічі в Брюсселі Європейська рада включила Україну, європейську оборону й безпеку до ключових тем своїх висновків. Перед початком другого дня саміту президент Європейської ради Антоніу Кошта окремо заявив, що підтримка України з боку ЄС залишається такою ж сильною, як і раніше, а момент для послаблення санкцій проти Росії не настав.
ЄС заявив про продовження підтримки України
Одним із головних політичних сигналів саміту стала позиція керівництва Євросоюзу щодо подальшої допомоги Києву. Вранці 16 жовтня Антоніу Кошта виступив разом із президентом України Володимиром Зеленським та президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
«Це не час припиняти підтримку України. Це не час послаблювати санкції проти Росії. Зараз час збільшити нашу підтримку та посилити наш тиск», — заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта 16 жовтня перед другим днем засідання Європейської ради в Брюсселі.
За його словами, метою такого тиску є домогтися від Росії реального припинення вогню та участі в переговорах про завершення війни.
Кошта також підтвердив, що Україна може розраховувати на Євросоюз не лише під час війни, а й у процесі майбутнього вступу до ЄС.
Офіційні висновки саміту охопили питання України разом із європейською обороною, безпекою, конкурентоспроможністю, багаторічним бюджетом ЄС та іншими стратегічними напрямами.
Основні питання, які Київ виніс на переговори в Брюсселі:
- посилення української ППО перед зимовим періодом;
- довгострокове фінансування оборони та стійкості держави;
- збереження російських державних активів замороженими та їх використання для підтримки України.
Зеленський закликав захистити всі заморожені активи РФ
Окремий блок переговорів стосувався заморожених активів РФ. За даними Ради ЄС, на території Європейського Союзу іммобілізовано близько 210 млрд євро активів Центрального банку Росії. Європейське законодавство вже дозволяє спрямовувати надзвичайні доходи, отримані від цих активів, на допомогу Україні.
У грудні 2025 року ЄС також запровадив тимчасову заборону на повернення Росії активів її центрального банку, заблокованих у межах санкцій. Вони мають залишатися іммобілізованими, доки Росія не припинить агресію та не компенсує завдану Україні шкоду.
Під час виступу перед Європейською радою Зеленський закликав гарантувати захист усього обсягу цих активів.
«Ми повинні переконатися, що всі ці активи — весь обсяг — захищені й справді можуть бути використані», — заявив Володимир Зеленський 16 жовтня на засіданні Європейської ради.
Президент запропонував розглянути механізм спеціального контролю ЄС, який зменшив би ризик розмороження або розподілу цих коштів.
Напередодні, під час зустрічі з королем Бельгії Філіпом, Зеленський також наголосив, що російські активи мають залишатися замороженими, поки триває війна.

ЄС уже посилив санкції проти російського ВПК
Ще одним центральним питанням був санкційний тиск. 12 жовтня Рада ЄС ухвалила найбільший від 2022 року пакет нових персональних і корпоративних санкційних включень проти російського військово-промислового комплексу.
Під обмеження потрапили 1569 фізичних та юридичних осіб:
- 826 російських компаній;
- 743 керівники цих підприємств;
- постачальники компонентів для ракет, безпілотників та авіаційних систем.
Після цього загальна кількість санкційних включень у режимі, пов’язаному із захистом територіальної цілісності України, наблизилася до 4600.
Під санкції потрапили підприємства, які постачають електроніку, напівпровідники, мікросхеми, комп’ютери, радари, антени, системи зв’язку, компоненти для авіаційної, супутникової та ракетної техніки, боєприпаси, вибухові речовини, оптику й навігаційне обладнання.
«Це не час послаблювати тиск на Москву, а час його посилювати», — заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас після ухвалення санкційних рішень 12 жовтня.
Водночас на саміті Зеленський закликав ЄС підготувати сильний 22-й пакет санкцій проти Росії. Президент запропонував включити до нього компанії та фізичних осіб, причетних до виробництва російських балістичних ракет, сучасних систем зв’язку, безпілотників і функціонування фінансової системи РФ.
Україні потрібні ракети Patriot і додаткове фінансування
Значну частину переговорів у Брюсселі присвятили захисту української енергетики від російських ударів.
На зустрічі з Антоніу Коштою та Урсулою фон дер Ляєн Зеленський повідомив про атаки РФ на енергетичну інфраструктуру та наголосив на необхідності сформувати зимовий пакет допомоги. Він має включати енергетичну підтримку, протиповітряну оборону та фінансування.
Українська сторона окремо просить партнерів збільшити постачання засобів для перехоплення балістичних ракет.
На засіданні Європейської ради президент закликав держави ЄС допомогти Україні отримати ракети PAC-2 і PAC-3 для систем Patriot. За його словами, необхідний зимовий пакет із 300 перехоплювачів Patriot, призначених насамперед для протидії балістичним ракетам.
Також Зеленський повідомив, що потреби України у фінансуванні війни у 2027 році оцінюються у 155 млрд євро. За його словами, ще щонайменше 70 млрд євро потрібно залучити від Європи на оборону, озброєння та стійкість. Таке фінансування, зокрема, дозволило б збільшити виробництво українських безпілотників.
ЄС уже фінансує український оборонно-промисловий комплекс. 8 жовтня Європейська комісія повідомила про виділення 1,24 млрд євро в межах оборонної частини кредиту підтримки України. Кошти призначені для дронів, перехоплювачів безпілотників, боєприпасів і ракет українського виробництва.
Частка російського газу в імпорті ЄС скоротилася з 45% до 12%
Питання безпеки на саміті було безпосередньо пов’язане й з енергетикою. Напередодні засідання Європейської ради Урсула фон дер Ляєн повідомила в Європарламенті, що чотири роки тому близько 45% газового імпорту ЄС припадало на Росію.
Нині цей показник становить близько 12%.
За словами президентки Єврокомісії, ЄС планує скоротити імпорт російського газу до нуля до кінця 2026 року. Вона також повідомила, що понад 70% електроенергії в Євросоюзі вже виробляється з внутрішніх чистих джерел — відновлюваної та атомної енергетики.
Європейська комісія пов’язує скорочення залежності від російського газу з диверсифікацією постачання та прискореним розвитком власної енергетики після 2022 року.
Що зафіксував саміт ЄС у Брюсселі
Після переговорів 15–16 жовтня позиція ЄС щодо війни Росії проти України залишилася прив’язаною до кількох напрямів: військової та фінансової підтримки Києва, захисту енергетики, санкційного тиску на російську економіку та збереження заморожених активів РФ.
Європейська рада раніше прямо закріпила необхідність прискорювати виробництво й постачання Україні систем ППО, боєприпасів, дронів і ракет. Крім того, ЄС заявляв про намір продовжувати посилення тиску на Росію та послаблення її спроможності фінансувати війну.
Під час жовтневого саміту ця лінія була підтверджена політично. Антоніу Кошта прямо заявив про необхідність збільшувати підтримку України та тиск на Росію, а Володимир Зеленський зосередив переговори на трьох практичних потребах — ППО, фінансуванні та захисті російських активів від можливого розмороження.
ЧИтайте також: Понад 5600 шкіл перевірили через харчування дітей: що виявили та скільки закладів відповідають вимогам