Дострокові парламентські вибори у Сербії проходять у неділю, 25 жовтня 2026 року, після розпуску Народної скупщини. Головна боротьба розгорнулася між списком «Александар Вучич — Об’єднана Сербія» та «Студентським списком — Студенти перемагають», який сформувався на тлі майже дворічного протестного руху. Редакція сайту Realnist повідомляє про це з посиланням на Deutsche Welle, а ключові дані щодо виборів підтверджують Республіканська виборча комісія Сербії та уряд країни.
Право голосу мають 6 451 292 громадяни Сербії. Вони обирають 250 депутатів однопалатної Народної скупщини. Голосування проходить на тисячах виборчих дільниць у країні та за кордоном. За даними виборчої комісії, ще під час підготовки до голосування було визначено 8392 дільниці, з яких 93 — за межами Сербії у 37 державах.
Ці вибори стали одним із найсерйозніших політичних випробувань для сили, пов’язаної з Александаром Вучичем, за останні роки. Reuters та Associated Press перед початком голосування описували кампанію як конкурентну: студентський рух перетворився з вуличного протесту на політичну силу, здатну боротися за значну частину парламентських мандатів.
Вибори призначили після дострокового розпуску парламенту
9 вересня Александар Вучич, який тоді обіймав посаду президента Сербії, підписав указ про розпуск Народної скупщини та рішення про проведення дострокових парламентських виборів 25 жовтня. Йшлося про парламент, обраний 17 грудня 2023 року. Рішення було ухвалене після мотивованої пропозиції уряду Сербії від 7 вересня. Офіційне повідомлення уряду Сербії доступне на державному порталі Сербії.
Уряд, пояснюючи пропозицію про дострокове голосування, посилався, зокрема, на суспільні вимоги нових виборів та необхідність знизити політичну напруженість. Після підписання указу виборчі процедури почали діяти відповідно до Закону про вибори народних депутатів.
27 вересня Вучич подав у відставку з посади президента. Офіційний сайт президента Сербії вказує, що він перебував на цій посаді з 31 травня 2017 року до 27 вересня 2026-го. Передача президентських повноважень відбулася наступного дня.
Після цього Вучич зосередився на парламентській кампанії та боротьбі за посаду прем’єр-міністра. У бюлетені його список має офіційну назву «ALEKSANDAR VUČIĆ – UJEDINJENA SRBIJA» і стоїть під номером один.
Під час кампанії Вучич заявляв, що його політична сила розраховує на перемогу, але водночас говорив про готовність визнати інший результат голосування.
«Ми приймемо поразку на виборах, якщо вона буде», — заявив Александар Вучич 5 жовтня в ефірі сербського телеканалу Prva.
«Студентський список» вийшов із протестного руху
Головним новим учасником парламентської кампанії став «Студентський список — Студенти перемагають». Республіканська виборча комісія офіційно зареєструвала його 15 вересня. У бюлетені ця політична сила отримала номер три.
Юридично це не політична партія, а група громадян. На офіційному сайті списку зазначено, що він був створений саме для участі у парламентських виборах 25 жовтня. Офіційний сайт «Студентського списку» визначає його як політичний суб’єкт у формі групи громадян.
До списку увійшли 250 кандидатів. Серед них — лікарі, університетські викладачі, підприємці, діячі культури, активісти та представники інших професій із різних регіонів країни. Першим номером став кардіолог і професор медичного факультету Університету Нового Саду Ілля Срданович.
Серед відомих кандидатів також є колишній баскетболіст Деян Бодірога, колишній керівник Національного банку Сербії Деян Шошкич, актор Тихомир Станич та інші представники науки, культури й громадського сектору.
Сам Срданович наголошував, що не розглядає себе як одноосібного керівника руху.
«Я лише перший серед рівних», — заявив Ілля Срданович після оприлюднення списку кандидатів.
Офіційний сайт руху також робить акцент на колективному керівництві. Там ідеться про те, що кандидати були обрані студентами для представництва їхніх інтересів у Народній скупщині. Серед програмних напрямів — боротьба з корупцією, реформування державних інституцій, зміни в освіті та економічна політика.

Від протестів після трагедії в Новому Саді до виборчої кампанії
Політичне посилення студентського руху пов’язане з протестами, які почалися після трагедії на залізничному вокзалі у Новому Саді у 2024 році. Внаслідок обвалення бетонного навісу загинули 16 людей. Після цього в Сербії почалися масштабні акції, учасники яких вимагали відповідальності за трагедію та виступали проти корупції.
Згодом протестний рух поширився на університети та інші міста. Студенти проводили блокади факультетів, марші та масові демонстрації. До кампанії 2026 року цей рух уже підійшов із власною виборчою структурою та списком кандидатів.
При цьому самих студентів серед основної частини кандидатів немає. Вони висунули фахівців із різних сфер, яких обрали для представництва руху в парламенті. Associated Press зазначає, що серед кандидатів є експерти, фермери, діячі мистецтва та представники інших професій.
Офіційна виборча комісія зареєструвала загалом 18 виборчих списків. Крім основних конкурентів, участь беруть список Івиці Дачича «Фактор стабільності», «Європейська Сербія» Мариніки Тепич і Здравка Поноша, Союз воєводинських угорців та інші політичні сили. Повний перелік затверджений Республіканською виборчою комісією Сербії.
Що відомо про організацію голосування
Остаточну кількість виборців Республіканська виборча комісія затвердила 23 жовтня. Вона становить 6 451 292 особи.
Основні параметри голосування такі:
- обирають 250 депутатів Народної скупщини;
- у виборах беруть участь 18 зареєстрованих списків;
- Сербія є єдиним загальнонаціональним виборчим округом;
- мандати розподіляють пропорційно до кількості отриманих голосів;
- голосування організовують Республіканська виборча комісія, місцеві виборчі комісії та дільничні комісії.
Крім того, бюлетені підготували у 29 мовних варіантах залежно від мов, які мають офіційний статус у конкретних муніципалітетах і містах Сербії.
Виборчі дільниці в Сербії працюють до 20:00 за місцевим часом. Після їх закриття розпочнеться підрахунок голосів. Остаточні офіційні результати встановлює Республіканська виборча комісія.
Опитування показували близькі позиції двох головних сил
Перед голосуванням соціологічні дослідження не давали однозначної картини. Reuters повідомляє, що одне з опитувань Ipsos давало списку Вучича 47%, а студентському — 40%. Водночас інші дослідження показували перевагу опозиційного студентського руху.
Окремий агрегатор Election Monitor напередодні виборів оцінював підтримку «Об’єднаної Сербії» приблизно у 43,7%, а «Студентського списку» — у 40,4%. Через різницю методик ці цифри не є результатами голосування, однак вони показували, наскільки близькими були позиції двох головних конкурентів перед 25 жовтня.
Таким чином, результат виборів визначить не лише склад 250-місної Народної скупщини. Він також покаже, чи збереже домінуючі позиції політичний табір Вучича після його відставки з посади президента, або студентський протестний рух зможе конвертувати підтримку на вулицях у парламентські мандати. Офіційні результати після завершення підрахунку публікуватиме Республіканська виборча комісія Сербії.
Читайте також: Україна переходить на зимовий час: коли переводити годинники та як адаптуватися