Тарас
Минуло рівно шість місяців відтоді, як Верховна Рада ухвалила, мабуть, найсуперечливішу реформу року — механізм так званого “економічного бронювання”. Тоді влада аргументувала це нагальною необхідністю вивести бізнес із тіні та наповнити оборонний бюджет.
Сьогодні редакція Realnist.com підбиває перші підсумки експерименту: чи спрацювала ставка на гроші та якою ціною це далося суспільству?
Цифри не брешуть: бюджет у плюсі
За даними Міністерства фінансів, станом на листопад 2025 року бюджет отримав додаткові мільярди гривень від податку на доходи фізосіб (ПДФО) та військового збору. Тисячі українських підприємств справді показали “білі” зарплати, щоб офіційно забронювати критично важливих співробітників. Айтівці, топ-менеджери, логісти та інженери отримали легальну можливість працювати в тилу без страху перед ТЦК.
Економічний ефект безумовний. Гроші на закупівлю дронів та виплати військовим є. Але є й зворотний бік медалі — соціальний.
Голос з окопів: “Війна для бідних”
Найгостріша критика реформи лунає не від опозиції, а безпосередньо з фронту. Розрив між тими, хто має фінансовий ресурс заплатити за співробітника (або за себе, якщо це ФОП з високим оборотом), і тими, хто не має, став очевидним.
Командир роти однієї з механізованих бригад з позивним “Грім” коментує ситуацію без прикрас:
“Мій взвод тримає посадку вже третій місяць без нормальної ротації. Людей катастрофічно не вистачає. І коли мої хлопці читають новини, що в Києві хтось спокійно ‘відкупився’ за 30 тисяч податку в місяць і п’є лате, це демотивує страшніше за ворожу артилерію. У солдатів виникає відчуття, що їхні життя коштують менше, ніж прибуток айтівця”.
Соціологи попереджають: економічне бронювання створило небезпечну ілюзію, що війна — це справа виключно незаможних верств населення. Цей наратив активно підхоплює ворожа пропаганда, щоб розколоти українське суспільство зсередини.
Тіньовий ринок нікуди не зник
Парадоксально, але реформа не знищила корупцію в ТЦК повністю, як обіцяли автори закону. Ті, хто не проходить за критеріями офіційного “білого” бронювання (неофіційно працевлаштовані, “сірі” зарплати або низький дохід), продовжують шукати обхідні шляхи.
- Наслідок: Ціна “лівого” білого квитка на чорному ринку лише зросла, оскільки зросли ризики та попит.
Що буде далі?
За нашою інформацією, Уряд вже готує зміни до постанови на 2026 рік. Обговорюються такі нововведення:
- Підвищення порогу зарплати для бронювання (з урахуванням інфляції).
- Введення квот: Бронювати можна буде не 50% чи 100% персоналу, а менше, залежно від критичності галузі.
Мета змін — залишити в тилу лише тих, хто справді незамінний для економіки, а не просто має зайві гроші. Чи вдасться владі знайти баланс між справедливістю та ефективністю? Поки що це питання залишається відкритим, а напруга в суспільстві зростає разом із новими платіжками та тривожними новинами з фронту.