Тарас
Ще три роки тому слово “Bayraktar” було символом повітряної переваги. Сьогодні ж, у листопаді 2025-го, небо над лінією фронту належить зовсім іншим пташкам — маленьким, дешевим та смертоносним FPV-дронам українського виробництва. Realnist проаналізував, як гаражні майстерні перетворилися на потужні оборонні концерни, за продукцією яких стоять у черзі країни НАТО.
Штучний інтелект замість пілота
Головний тренд цього року — повна автономність. Через щільну роботу ворожих засобів РЕБ (радіоелектронної боротьби) керувати дроном вручну стало майже неможливо. “Ми навчили ‘пташку’ думати. Оператор лише позначає ціль на екрані планшета, далі дрон сам будує маршрут, оминає перешкоди та атакує, навіть якщо зв’язок повністю втрачено”, — розповідає головний інженер проєкту “Грім”, який розробляє софт для ударних коптерів.
Ця технологія “машинного зору” коштує копійки порівняно з ракетами, але її ефективність вражає. За статистикою Генштабу, у 2025 році до 60% ворожої техніки було знищено саме такими автономними системами.
“Рій”, що не залишає шансів
Ще одна новинка, яку вже тестують на передовій — тактика “рою”. Один оператор керує не одним дроном, а цілою групою з 10-20 безпілотників. Вони діють як єдиний організм: частина відволікає ППО, частина веде розвідку, а ударна група знищує ціль. Це виглядає як сценарій з фантастичного фільму, але це реальність донбаських степів.
Експортний потенціал
Світ уважно спостерігає за цими успіхами. За даними Bloomberg, портфель замовлень на українські MilTech-розробки вже перевищує 2 мільярди доларів. Польща, країни Балтії та навіть Франція зацікавлені у придбанні ліцензій на виробництво наших наземних дронів-мінерів та систем ситуаційної обізнаності “Кропива 2.0”.
Висновок Realnist: Війна — це трагедія, але вона стала каталізатором, який перетворив Україну з “зернової житниці” на “кремнієву долину” військового призначення. Наші технології не просто захищають нас сьогодні, вони стануть основою безпеки Європи на десятиліття.