Тарас
Брюссель завмер в очікуванні. Сьогодні, 28 листопада 2025 року, історія Північноатлантичного альянсу може розділитися на “до” і “після”. Адміністрація президента США Дональда Трампа надіслала офіційну дипломатичну ноту до штаб-квартири НАТО, яка за своєю тональністю більше нагадує ультиматум, аніж пропозицію партнера.
Як повідомляють джерела The Washington Post в Пентагоні, Вашингтон вимагає від усіх країн-членів Альянсу надати чіткі, законодавчо закріплені гарантії збільшення витрат на оборону до 3% ВВП (замість нинішніх рекомендованих 2%) вже у бюджетному році 2026. Дедлайн для прийняття рішень — 25 грудня 2025 року.
“Різдвяний ультиматум”: що на кону?
Дональд Трамп, який ще під час своєї передвиборчої кампанії називав НАТО “застарілим” і критикував європейців за “паразитування” на американській безпековій парасольці, перейшов від слів до діла.
Згідно з текстом документу, який опинився у розпорядженні журналістів, у разі невиконання вимог США залишають за собою право:
- Заморозити участь у спільних навчаннях на території Європи.
- Розпочати процес виведення 12 000 американських військових з ключових баз у Німеччині (Рамштайн) та Італії (Авіано).
- Переглянути умови застосування 5-ї статті Вашингтонського договору для тих країн, які мають борг перед Альянсом.
“Час безкоштовних обідів закінчився. Американський платник податків не зобов’язаний фінансувати соціальну державу в Європі, поки наші міста потребують інфраструктури. Або ви платите за свою безпеку, або ви залишаєтесь з проблемами сам на сам”, — процитувала слова Трампа його прессекретарка на ранковому брифінгу.
Шок у Берліні та Парижі: хто під ударом?
Для багатьох європейських економік, які балансують на межі рецесії, знайти додаткові десятки мільярдів євро за один місяць — завдання із зірочкою. Найбільший удар припадає на Німеччину. Канцлер ФРН вже скликав екстрене засідання Бундестагу. Німецька економіка, ослаблена енергетичною кризою та торговими війнами з Китаєм, просто не має вільного ресурсу для такого різкого стрибка військових витрат без скорочення соціальних програм. А це, своєю чергою, загрожує масовими протестами.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте намагається гасити пожежу, ведучи човникову дипломатію між Вашингтоном та європейськими столицями. “Ми розуміємо стурбованість США, але мова ультиматумів руйнує єдність Заходу. Розкол НАТО — це найкращий подарунок для Москви та Пекіна”, — заявив Рютте.
Водночас країни східного флангу — Польща, країни Балтії та Румунія — почуваються впевненіше. Варшава, яка вже витрачає на оборону понад 4.5% ВВП, фактично стає новим головним союзником США в Європі, зміщуючи геополітичний центр ваги на Схід.
Наслідки для України: ризики та можливості
Для Києва ця ситуація несе серйозні ризики. Реальність опитала провідних військових експертів, і їхні прогнози невтішні: якщо європейці будуть змушені гарячково латати діри у власній обороні, купуючи американську зброю для себе, це може призвести до “снарядного голоду” для ЗСУ.
“Європа буде зайнята власним порятунком. Фінансові потоки, які могли йти на допомогу Україні, будуть перенаправлені на модернізацію Бундесверу чи французької армії”, — попереджає аналітик Інституту світової політики.
Однак є і інший сценарій: зрозумівши, що на США більше не можна покладатися на 100%, Європа нарешті запустить власний ВПК на повну потужність, що в довгостроковій перспективі зробить континент, а отже і Україну, сильнішими та незалежними від настроїв в Овальному кабінеті.