Тарас
Польща більше не покладається лише на дипломатію. На тлі зростаючої загрози зі сходу Варшава розпочала реалізацію найамбітнішого оборонного проєкту в післявоєнній історії Європи. Редакція Realnist.com розбиралася, як виглядає польська “лінія Маннергейма” XXI століття та який сигнал це надсилає Кремлю.
29 листопада прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск особисто відвідав ділянку кордону поблизу села Домбрувка (Вармінсько-Мазурське воєводство), що межує з Калінінградською областю РФ. Саме тут стартували перші практичні роботи в рамках програми “Східний щит” (Tarcza Wschód). Кадри з бетонними “їжаками” та протитанковими ровами миттєво облетіли світові медіа, демонструючи рішучість Польщі захищати кожен метр своєї землі.
Що таке “Східний щит”?
Проєкт “Східний щит” — це не просто паркан чи колючий дріт. Це комплексна система фортифікацій та розвідки, покликана перетворити східний кордон Польщі (а отже, і НАТО/ЄС) на неприступну фортецю.
Загальна вартість ініціативи оцінюється у 10 мільярдів злотих (близько 2,5 млрд доларів). Програма розрахована на 2024–2028 роки і охоплює кордони з Росією та Білоруссю загальною протяжністю близько 800 кілометрів.
Ключові елементи “Щита” включають:
- Фізичні бар’єри: протитанкові рови, бетонні надовби (“зуби дракона”), мінні поля (у разі війни).
- Інфраструктура: бункери для зберігання боєприпасів, укриття для особового складу, підготовлені позиції для артилерії.
- Високі технології: сучасні системи моніторингу, тепловізори, акустичні датчики та мережа захисту від дронів.
“Інвестиція в мир”, а не підготовка до нападу
Під час візиту на кордон Дональд Туск наголосив, що будівництво укріплень — це вимушений крок, спрямований виключно на стримування агресора.
“Все, що ми робимо тут — і будемо робити на кордоні з Білоруссю та Україною — це стримування і відлякування потенційного агресора. Це справді інвестиція в мир”, — заявив польський прем’єр.
Польська влада чітко усвідомлює: слабкість провокує. Досвід України показав, що відсутність надійних ліній оборони може коштувати занадто дорого. Тому Варшава діє на випередження, створюючи умови, за яких будь-який напад стане для ворога логістичним та військовим пеклом вже на перших метрах.
Геополітичний контекст: чому зараз?
Активізація робіт відбувається на тлі безпрецедентного напруження. Росія продовжує гібридні атаки, використовуючи міграційний тиск на кордоні з Білоруссю, диверсії та кібератаки. Крім того, небезпечне сусідство з мілітаризованим Калінінградом змушує Польщу тримати порох сухим.
Цікаво, що Туск також згадав про укріплення кордону з Україною. Хоча Київ є союзником Варшави, польський уряд прагне, щоб поляки “почувалися безпечніше на всій довжині східного кордону”, контролюючи потоки людей та запобігаючи будь-яким нелегальним перетинам, що можуть бути використані ворожими спецслужбами.
Висновок Realnist
“Східний щит” — це сигнал не лише Москві, а й усій Європі. Польща бере на себе роль головного форпосту НАТО на сході, інвестуючи колосальні ресурси у власну безпеку. Для України це добрий знак: чим сильнішим буде тил у вигляді Польщі, тим надійнішою буде логістика допомоги та підтримка нашого найближчого сусіда.