Тарас
Редакція Realnist аналізує один із найгучніших скандалів року, що сколихнув Францію. Справа про масове отруєння кандидаток на держслужбу відкриває нову, лякаючу сторінку в історії «хімічного підкорення».
Французьке суспільство, яке ще не встигло оговтатися від жахливих подробиць справи Жизель Пеліко, знову опинилося в епіцентрі дискусії про безпеку жінок. Цього разу загроза прийшла не з темних провулків чи закритих спалень, а з кабінетів поважної державної установи. Понад 200 жінок заявили, що стали жертвами специфічного виду насилля з боку високопосадовця Міністерства культури.
Редакція Realnist зібрала всі деталі цього шокуючого розслідування, яке вже охрестили справою про «адміністративний садизм».
«Експерименти» під виглядом кар’єри
Головним фігурантом скандалу став Крістіан Негр (Christian Nègre), колишній високопоставлений державний службовець. За даними слідства, протягом дев’яти років він використовував своє службове становище для задоволення збочених потреб, які прокурори кваліфікують як форму «хімічного підкорення».
Схема була до болю цинічною. Жінок, які приходили на співбесіди, пригощали кавою або чаєм. Проте напої були «приправлені» потужними діуретиками (сечогінними засобами), продаж яких суворо регулюється. Мета чиновника полягала не в тому, щоб приспати жертв, а в тому, щоб змусити їх страждати від нестерпного фізичного дискомфорту.
Свідчення потерпілих малюють картину спланованого знущання. Після «чаювання» Негр часто пропонував кандидаткам прогулятися — маршрутами, де, як він чудово знав, немає громадських вбиралень.
«Він дивився мені в очі й питав, чи не хочу я в туалет, тоном дорослого, що звертається до дитини. Це було дивно і принизливо. Коли я благала знайти вбиральню, він вів мене повільно, зупиняючись, щоб поставити чергове безглузде питання, насолоджуючись моїм відчаєм», — розповідає Анаїс, одна з потерпілих.
Таблиці Excel та фотографії ніг
Масштаб цинізму відкрився під час обшуків. Поліція виявила на робочому комп’ютері чиновника файл із назвою «Експерименти». Це була детальна база даних у форматі Excel, куди Негр заносив інформацію про своїх жертв: час введення препарату, дозування, реакцію жінки та тривалість її страждань.
Окрім таблиць, слідчі знайшли колекцію фотографій ніг кандидаток, зроблених потайки під столом. Власне, саме це і стало початком кінця для кар’єри чиновника: у 2018 році колега помітила, як він намагається сфотографувати ноги іншої співробітниці, і звернулася до поліції.
Правосуддя, що запізнюється
Попри те, що розслідування розпочалося ще у 2019 році, коли Негра відсторонили від посади, судовий процес досі не розпочався повною мірою. Це викликає хвилю обурення серед жертв та правозахисних організацій.
Багато жінок дізналися про те, що стали частиною «експерименту», лише через роки, коли поліція почала зв’язуватися з особами зі списку в Excel. Для них це стало повторною травматизацією.
- «Я думала, що просто провалила співбесіду через хвилювання. А тепер дізнаюся, що мене труїли, як лабораторного щура, а мої муки були записані в табличку», — ділиться Емілі, ще одна постраждала, якій діагностували посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Адвокати потерпілих наголошують, що затягування справи є формою «вторинної віктимізації». Система правосуддя Франції, перевантажена подібними справами, демонструє нездатність швидко реагувати на злочини, де зброєю є не пістолет, а пігулка.
Системна проблема «хімічного підкорення»
Справа Крістіана Негра стала ще одним доказом того, що термін «хімічне підкорення» (soumission chimique) у Франції набуває жахливо широкого значення. Якщо раніше йшлося переважно про клуби та вечірки, то тепер жінки розуміють: небезпека може чатувати навіть у кабінеті Міністерства культури серед білого дня.
Профспілки вже вимагають від уряду визнати відповідальність держави як роботодавця, який не зміг гарантувати безпеку на своїй території. Адже дії чиновника тривали майже десятиліття, і важко повірити, що ніхто з колеги не помічав дивної поведінки посадовця під час сотень співбесід.
Ця історія — про владу та контроль. Про те, як людина, наділена повноваженнями, перетворює їх на інструмент насилля. І поки французькі суди повільно перебирають папери, понад 200 жінок чекають на вирок, який має повернути їм відчуття гідності.
Детальніше про розслідування читайте у матеріалі The Guardian.