Редакція Realnist аналізує гучний скандал в українському спорті, який демонструє, що під час війни не може бути позиції “спорт поза політикою”. Поки спортивні оглядачі Realnist слідкують за успіхами наших атлетів на міжнародній арені, Федерація України зі стрибків у воду повідомила про виключення зі складу національної збірної багаторазової чемпіонки Європи та призерки чемпіонатів світу Софії Лискун. Причиною стало грубе порушення патріотичних принципів та поїздки на територію країни-агресора.
Хронологія падіння: від п’єдесталу до забуття
Софія Лискун вважалася однією з найперспективніших спортсменок України. У її активі — “золото” та “срібло” чемпіонатів Європи, медалі світових першостей та участь в Олімпійських іграх (зокрема, юнацьких, де вона здобула нагороду). Однак спортивні досягнення були перекреслені її вчинками поза басейном.
За інформацією Федерації, спортсменка систематично демонструвала антиукраїнську позицію. Останньою краплею стало те, що під час повномасштабної війни Лискун через треті країни вирушила до Російської Федерації. Як стало відомо, вона перебувала в окупованому Донецьку, а згодом — на території Росії.
Керівництво українського спорту відреагувало миттєво. Президент Федерації Ігор Лисов заявив, що такі дії є несумісними зі статусом члена національної збірної. Спортсмен, який представляє Україну на міжнародній арені, є обличчям держави, і будь-які зв’язки з ворогом, особливо в умовах геноцидної війни, розцінюються як зрада.
Наслідки для спортсменки
Рішення Федерації є остаточним та передбачає повний спектр санкцій. Софія Лискун втратила все, до чого йшла роками тренувань:
Детальніше Читати
- Виключення зі складу збірної: вона більше не має права представляти Україну на жодних змаганнях.
- Позбавлення стипендій: усі державні виплати, призначені за попередні спортивні досягнення, скасовано.
- Анулювання титулів: розглядається процедура позбавлення спортивних звань на національному рівні.
Варто зазначити, що це не перший випадок, коли українські спортсмени обирають бік ворога, але реакція спортивної спільноти стає дедалі жорсткішою. Випадок Лискун є показовим: жодні минулі заслуги не можуть бути індульгенцією для колабораціонізму чи підтримки агресора.
Позиція спільноти
Вчинок Лискун викликав обурення серед колег та вболівальників. Багато хто сприйняв це як особисту образу, адже поки тисячі українських спортсменів захищають країну зі зброєю в руках або гинуть від російських ракет, представниця еліти спорту свідомо їде до країни-вбивці.
Федерація наголошує: національна збірна — це не лише про фізичну підготовку, а й про моральні якості та відданість державі. Для Софії Лискун двері у великий український спорт зачинилися назавжди.
