Редакція Realnist аналізує нову стратегію Альянсу та її вплив на глобальну безпеку
Сполучені Штати Америки офіційно встановили 2027 рік як крайній термін, до якого європейські союзники повинні взяти на себе основний тягар командування та забезпечення звичайних збройних сил НАТО на континенті. Ця заява, що пролунала від високопосадовців оборонного відомства США, знаменує собою тектонічний зсув у трансатлантичних відносинах, який аналітики Realnist прогнозували протягом останнього року. Епоха, коли Вашингтон був безальтернативним гарантом безпеки в Європі, добігає кінця, поступаючись місцем новій моделі партнерства.
Суть ультиматуму 2027 року
Згідно з інформацією джерел, 2027 рік обрано не випадково. Це дата повної оперативної готовності нових сил швидкого реагування ЄС та завершення поточних циклів переозброєння ключових європейських гравців — Німеччини, Польщі та Франції. Американська сторона наполягає на тому, що за два роки Європа повинна бути спроможною самостійно проводити масштабні загальновійськові операції без критичної залежності від американської логістики, розвідки та важкої авіації.
Вашингтон не виходить з НАТО, але змінює пріоритети. Американський контингент залишиться як стратегічний резерв та “ядерний щит”, проте “перша лінія” оборони — від Балтії до Чорного моря — має стати виключно європейською відповідальністю. Це означає, що європейським столицям доведеться не лише збільшити оборонні бюджети, а й кардинально перебудувати систему прийняття рішень.
Чому США йдуть на цей крок?
Експерти виділяють дві основні причини такого жорсткого дедлайну:
Детальніше Читати
- Фактор Індо-Тихоокеанського регіону. Головним стратегічним суперником США залишається Китай. Пентагон змушений перерозподіляти ресурси, перекидаючи найсучасніші флоти та авіацію в Азію. Утримувати два повномасштабних угруповання військ (в Європі та Азії) стає економічно та логістично непосильним завданням навіть для американського бюджету.
- Внутрішньополітичний тиск. Американські платники податків все частіше ставлять питання, чому вони мають фінансувати безпеку багатих європейських країн. Встановлення дедлайну — це спосіб Вашингтона змусити Брюссель нарешті перейти від слів про “стратегічну автономію” до реальних дій.
Виклики для Європейського Союзу
Для Європи цей план є справжнім шоком. Попри зростання витрат на оборону після 2022 року, військово-промисловий комплекс ЄС все ще залишається фрагментованим. Відсутність уніфікації озброєнь та єдиного командування може стати критичною перешкодою для виконання вимог США до 2027 року.
Країнам Європи доведеться терміново вирішувати питання:
- Дефіциту боєприпасів. Нарощування виробництва снарядів та ракет має відбуватися в експоненційній прогресії.
- Логістики. Європейська транспортна інфраструктура все ще погано пристосована для швидкого перекидання важкої техніки зі Заходу на Східний фланг.
- Політичної єдності. Чи зможуть Франція, Німеччина та країни Східної Європи домовитися про те, хто саме “кермуватиме” європейською частиною НАТО?
Що це означає для України?
Для України новина про дедлайн 2027 року має подвійне значення. З одного боку, це стимул для європейських партнерів швидше розкручувати маховик свого ВПК, що може позитивно вплинути на постачання зброї для ЗСУ. З іншого боку, перехідний період може створити певні ризики турбулентності, коли США вже зменшать свою активність, а Європа ще не набуде повної спроможності.
Детальніше Читати
Києву варто активно інтегруватися в нову європейську архітектуру безпеки вже зараз, пропонуючи свій унікальний бойовий досвід як актив, без якого “європейське НАТО” буде неповноцінним. 2027 рік стане іспитом не лише для Брюсселя, але й для стійкості всього демократичного світу.
