Втрати $3,6 млрд та безробіття: чим загрожує CBAM Україні

Редакція Realnist аналізує загрози “зеленого” протекціонізму ЄС для воюючої країни

Зміст

Євроінтеграція України несе не лише можливості доступу до ринків, але й жорсткі зобов’язання, до яких вітчизняна економіка, виснажена війною, може бути не готовою. Одним із таких викликів стає CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — механізм вуглецевого коригування імпорту. Це фактично додаткове мито на товари, при виробництві яких відбувається значний викид CO2. Аналітики Realnist розібралися, чому ця екологічна ініціатива Брюсселя може обернутися економічною катастрофою для Києва та чи є шанс на “воєнну” відстрочку.

Ціна питання: мільярди доларів та доля промислових регіонів

Згідно з останніми дослідженнями, повноцінне впровадження CBAM, яке заплановане на 2026 рік, може призвести до втрати Україною 3,6 мільярда доларів експортної виручки щороку. Для економіки, яка функціонує в умовах дефіциту бюджету та залежності від зовнішньої допомоги, це колосальна сума.

Проте фінансові втрати — це лише верхівка айсберга. Експерти прогнозують соціальні наслідки, які можуть дестабілізувати цілі регіони:

Скорочення робочих місць: Під загрозою звільнення опиняються близько 120 тисяч працівників.
Зупинка підприємств: Додаткове фінансове навантаження зробить українську продукцію неконкурентоспроможною на європейському ринку, що змусить власників заводів консервувати або закривати виробництва.
Падіння ВВП: Зменшення обсягів експорту безпосередньо вдарить по валовому внутрішньому продукту та курсу національної валюти.

Хто постраждає найбільше?

Механізм CBAM насамперед б’є по енергоємних галузях, які традиційно є основою українського експорту. В зоні найвищого ризику опинилися:

Гірничо-металургійний комплекс (ГМК). Метал та руда складають левову частку українського експорту до ЄС. Українські металурги через війну втратили частину активів, а ті, що залишилися, часто не мають коштів на швидку екомодернізацію.
Цементна галузь. Виробництво будматеріалів є критичним для відбудови, але експортний потенціал може бути заблокований митами.
Електроенергетика та хімічна промисловість (добрива).

Ситуація ускладнюється тим, що через російські атаки на енергетичну інфраструктуру український бізнес змушений використовувати резервні джерела живлення (генератори), які є менш екологічними, або покладатися на вугільну генерацію там, де це можливо, що автоматично підвищує “вуглецевий слід” продукції.

Чи почує Брюссель аргументи Києва?

Наразі триває перехідний період, коли експортери лише звітують про викиди. Проте вже з 2026 року доведеться платити реальні кошти за “сертифікати CBAM”. Український уряд та бізнес-асоціації ведуть активні перемовини з Єврокомісією щодо застосування так званого форс-мажорного застереження.

Аргументи України полягають у наступному:

Війна як форс-мажор. Руйнування промисловості та енергетики робить неможливим дотримання екологічних стандартів мирного часу.
Неможливість інвестицій. Бізнес витрачає кошти на виживання, захист персоналу та релокацію, а не на “зелену” модернізацію.
Потреба у відстрочці. Київ просить відкласти застосування фінансових стягнень CBAM до моменту завершення бойових дій плюс кілька років на відновлення.

Експерти наголошують: якщо ЄС не піде на поступки, це виглядатиме як допомога Україні однією рукою (через гранти та кредити) і вилучення коштів іншою (через вуглецевий податок). Від того, чи вдасться українським дипломатам переконати європейських партнерів, залежить виживання ключових секторів вітчизняної економіки.

Інформація з джерела