Судова епопея навколо Ігоря Коломойського, яка триває вже понад рік, останнім часом набула ознак затяжного процедурного “серіалу”. Засідання переносяться одне за одним, причини варіюються від технічних до безпекових, а суспільство втрачає розуміння того, що відбувається за лаштунками. Редакція інформаційного порталу Realnist проаналізувала хронологію судових розглядів і звернула увагу на цікаву деталь: системні затримки почалися саме після того, як олігарх пообіцяв зробити гучні викривальні заяви.
Від гучних обіцянок до тиші в залі суду
Ситуація навколо запобіжного заходу для колишнього власника “ПриватБанку” загострилася восени 2024 року. Перебуваючи під вартою за підозрою у шахрайстві та легалізації майна, а також у справі про замах на вбивство адвоката Сергія Карпенка у 2003 році, Ігор Коломойський несподівано змінив тактику захисту. Замість пасивного очікування, він перейшов до прямих натяків на володіння компроматом.
Ключовим моментом стало засідання, де Коломойський анонсував розкриття деталей стосовно Тимура Міндіча — бізнесмена, кінопродюсера та співвласника студії “Квартал 95”, якого називають близьким другом президента Володимира Зеленського. Олігарх заявив, що готовий “заговорити” і надати суду факти, які можуть мати ефект вибуху в інформаційному просторі.
Хронологія перенесень: випадковість чи система?
Після цієї заяви замість очікуваної сенсації настала фаза “процедурної тиші”. Аналізуючи графік засідань Шевченківського районного суду Києва та Київського апеляційного суду, можна побачити чітку тенденцію до відкладання слухань.
Варто зазначити, що причини для перенесень завжди знаходяться формально вагомі, проте їхня частота викликає запитання:
Детальніше Читати
- Неявка учасників процесу. Кілька разів засідання зривалися через відсутність прокурорів або адвокатів, які посилалися на зайнятість в інших справах чи хвороби.
- Повітряні тривоги. Безпекова ситуація в Києві дійсно вносить корективи, але у випадку з Коломойським тривоги дивним чином збігалися з часом початку ключових слухань.
- Технічні проблеми. Відсутність інтернет-зв’язку для відеоконференції або проблеми з доставкою підозрюваного із СІЗО також ставали підставами для пауз.
Особливу увагу привертає той факт, що розгляд апеляції на зміну запобіжного заходу (захист просить про домашній арешт замість тримання під вартою) блокується найчастіше.
Хто такий Тимур Міндіч і чому це важливо?
Тимур Міндіч — фігура непублічна, але вкрай впливова. Його пов’язують як з бізнес-імперією Коломойського (зокрема, через медіаактиви), так і з чинною владою. Згадка його прізвища в контексті кримінальної справи може свідчити про спробу олігарха надіслати сигнал на Банкову: “або домовляємося, або я починаю говорити”.
Експерти припускають, що затягування судового процесу може бути вигідним обом сторонам як час для кулуарних торгів.
- Для захисту: це спосіб тиску та демонстрація того, що справа “сиплеться”.
- Для обвинувачення: це можливість уникнути публічного розголосу небажаної інформації, яку Коломойський погрожував озвучити під протокол.
Що далі?
Наразі Ігор Коломойський залишається в слідчому ізоляторі СБУ. Терміни тримання під вартою продовжуються, а розгляд справи по суті фактично стоїть на місці. Питання про те, чи почуємо ми колись “гучні заяви” про Міндіча, залишається відкритим. Складається враження, що система обрала тактику вичікування, сподіваючись, що з часом інтерес до погроз олігарха згасне, або ж буде знайдено компроміс, який залишить ці заяви “за кадром”.
Редакція Realnist продовжуватиме стежити за розвитком подій у судах, адже ця справа є маркером того, чи дійсно в Україні працює верховенство права, чи правосуддя все ще залежить від політичної доцільності та кулуарних домовленостей.
