Наприкінці 2025 року Європейський Союз зробив один із найважливіших кроків для забезпечення стійкості нашої держави у тривалій війні. Лідери країн-членів ЄС офіційно досягли згоди щодо фінансування України на наступний дворічний період. Редакція Realnist аналізує деталі цього компромісу, який став результатом складних переговорів у Брюсселі та підтвердив єдність блоку в питанні підтримки Києва.
Стратегічне планування: Чому 2026–2027 роки є критичними
Рішення про виділення коштів саме на цей період є частиною ширшого перегляду багаторічної фінансової програми ЄС (MFF). Для України це означає перехід від «екстреного гасіння пожеж» до прогнозованого бюджетного планування. В умовах, коли активні бойові дії тривають, наявність гарантованого ресурсу від Євросоюзу дозволяє уряду утримувати макроекономічну стабільність, виплачувати соціальні зобов’язання та фінансувати критичну інфраструктуру.
Це фінансування є логічним продовженням механізму Ukraine Facility. Європейські лідери розуміють, що без чіткого сигналу про довгострокову підтримку агресор може розраховувати на виснаження ресурсів України. Погоджений пакет на 2026–2027 роки — це пряма відповідь на такі сподівання, що демонструє непохитність європейського курсу.
«Бельгійський вузол»: Ключова роль Брюсселя в угоді
Цікавим аспектом нинішніх домовленостей стала особлива роль Бельгії. Як зазначають міжнародні оглядачі, саме схвалення з боку бельгійського уряду було «ключем» до розблокування всього пакету. Це пов’язано не лише з внутрішньополітичними нюансами ЄС, а й зі специфікою управління замороженими російськими активами.
Бельгія є домівкою для фінансового гіганта Euroclear, де зберігається левова частка знерухомлених активів центробанку РФ. Питання використання прибутків від цих активів для фінансування потреб України було частиною великого політичного торгу. Погодження Бельгії на оновлену структуру фінансування дозволило лідерам ЄС вийти на фінальне рішення, яке задовольнило всі сторони та забезпечило наповнення бюджетного фонду для Києва.
Детальніше Читати
Структура допомоги та умови її отримання
Фінансування на 2026–2027 роки не є «чеком без дати». Як і раніше, допомога буде прив’язана до виконання «Плану України» (Ukraine Plan), який передбачає низку структурних реформ. Це включає:
- Антикорупційні заходи: Подальше посилення інституцій, таких як НАБУ та САП.
- Реформу державного управління: Діджиталізація та прозорість бюджетних процесів.
- Судову реформу: Забезпечення верховенства права як фундаментальної умови євроінтеграції.
Пакет поєднуватиме грантову частину (яка не потребує повернення) та пільгові кредити. Такий мікс дозволяє Україні не нарощувати критичне боргове навантаження, одночасно отримуючи необхідний обсяг ліквідності.
Геополітичний сигнал: Єдність на фоні турбулентності
Ухвалення цього рішення відбулося в умовах глобальної політичної турбулентності. Для України вкрай важливо було отримати підтвердження підтримки саме від ЄС, який поступово перебирає на себе роль основного фінансового донора. Це рішення також слугує сигналом для інших міжнародних партнерів, зокрема США та країн G7, про те, що Європа готова нести свою частку відповідальності за безпеку континенту.
Детальніше Читати
Редакція аналізує це як перемогу української дипломатії та європейського прагматизму. Попри окремі розбіжності між столицями, фінальний консенсус свідчить про те, що підтримка України залишається екзистенційним питанням для самого Європейського Союзу.
Що це означає для пересічного українця
Для громадян це рішення означає, насамперед, впевненість у завтрашньому дні з точки зору економіки. Стабільний курс валюти, виплата пенсій та зарплат бюджетникам, відновлення енергетики після обстрілів — усе це значною мірою залежить від цих траншів. Погодження фінансування на 2026–2027 роки дає бізнесу та населенню чіткий горизонт планування, що є безцінним у часи війни.
Україна вступає у новий етап взаємодії з ЄС, де фінансова допомога стає не лише засобом виживання, а й інструментом модернізації держави на шляху до повноправного членства в Євросоюзі.
