Українська фінансова система готується до масштабної термінологічної реформи, яка має на меті остаточне розірвання зв’язків із імперським та радянським минулим. Верховна Рада України підтримала у першому читанні пакет законопроєктів, ініційованих Національним банком, щодо перейменування розмінної монети «копійка» на «шаг». Редакція Realnist аналізує, який зміст вкладає держава у це рішення та як воно вплине на гаманці українців.
Історичний контекст: Повернення до витоків
Назва «шаг» не є новотвором сучасних лінгвістів чи політиків. Це автентичне українське найменування розмінної монети, що має глибоке коріння. Шаги використовувалися на українських землях ще у XVI–XVII століттях. Найбільш значущим епізодом в історії цієї назви є період Української Народної Республіки (УНР) 1917–1921 років, коли шаги були офіційно введені в обіг як державна валюта.
У той час «копійка» сприймалася як насаджений інструмент російського впливу. Сьогодні ситуація повторюється: в умовах повномасштабної агресії РФ будь-які спільні з агресором терміни в офіційному полі стають токсичними. Нацбанк наголошує, що Україна є єдиною державою у світі, яка використовує назву «копійка» разом із Росією та Білоруссю. Відмова від неї — це акт відновлення історичної справедливості.
Що передбачає законопроєкт та як відбуватиметься перехід
Згідно з ухваленими за основу документами (№12044 та супутні), співвідношення між шагом та копійкою буде 1:1. Це означає, що жодної деномінації чи зміни вартості активів не відбудеться. Основні технічні аспекти реформи виглядають наступним чином:
- Поступове заміщення: Національний банк не планує одномоментного вилучення копійок з обігу. Це було б економічно недоцільно.
- Паралельне ходіння: Копійки та шаги перебуватимуть в обігу одночасно. Громадянам не потрібно буде бігти до банків для обміну дрібних грошей.
- Карбування нових монет: Усі нові розмінні монети, які НБУ випускатиме після остаточного ухвалення закону, вже матимуть напис «шаг».
- Економічна нейтральність: Реформа не потребуватиме додаткових витрат із державного бюджету на утилізацію старих монет. Витрати НБУ будуть плановими — на виготовлення нових монет замість зношених.
Економічна доцільність проти ідеології
Критики реформи часто апелюють до того, що під час війни зміна назви монет не є пріоритетним завданням. Проте фінансові експерти та представники НБУ зазначають, що витрати на карбування монет у будь-якому випадку закладаються в річні бюджети регулятора. Зміна дизайну форми для карбування є мінімальною статтею витрат у масштабах держави.
Детальніше Читати
Більше того, реформа має на меті спрощення інтеграції української фінансової термінології у європейський контекст. Хоча «шаг» є унікальним українським словом, його фонетична та смислова відмінність від російської «копійки» підкреслює суб’єктність України як незалежного економічного гравця.
Соціальне сприйняття та виклики
Для пересічного громадянина зміна назви з «копійки» на «шаг» на першому етапі може бути лише незвичним мовним зворотом. Основний виклик полягає в інформаційній підтримці. Необхідно чітко донести до населення, що 50 копійок і 50 шагів — це та сама купівельна спроможність.
Психологічний аспект також важливий. Повернення «шага» в обіг є частиною ширшої стратегії «м’якої сили», спрямованої на утвердження національної самосвідомості. Кожен українець, тримаючи в руках монету, має відчувати приналежність до своєї історії, а не до «спільного простору» з імперією, яка намагається цю державу знищити.
Детальніше Читати
Перейменування розмінної монети — це не про фінанси, це про кордони. Фінансовий кордон України має бути таким же чітким, як і державний. Повернення шага в українські гаманці — це ще одна маленька перемога у великій війні за ідентичність. Попереду ще друге читання, проте підтримка за основу дає чіткий сигнал: епоха копійки в Україні добігає кінця.
