Тема мобілізації та участі у бойових діях представників політичної еліти та їхніх родин є однією з найчутливіших у сучасному українському суспільстві. На тлі щоденних новин про мобілізаційні заходи, питання «чи служать діти та брати можновладців?» стає маркером довіри до державних інституцій. Редакція Realnist аналізує ситуацію навколо Дениса Єрмака, брата голови Офісу Президента України, чия фігура неодноразово опинялася в центрі медійних та політичних дискусій.
Медійний контекст та перші повідомлення про службу
Чутки та запити щодо місця перебування Дениса Єрмака почали активно поширюватися ще у перші місяці повномасштабного вторгнення. У 2022 році з’явилася інформація, що Денис Єрмак приєднався до лав територіальної оборони, а пізніше — до одного з підрозділів Збройних Сил України.
Для багатьох критиків влади ці повідомлення виглядали як спроба «медійної легітимізації» родини керівника ОП на тлі попередніх корупційних скандалів (зокрема, так званих «плівок Єрмака»). Проте згодом у мережі почали з’являтися фотографії Дениса Єрмака у військовій формі та зі зброєю, що підтверджувало його безпосередню присутність у зоні бойових дій або поблизу неї.
Журналісти-розслідувачі неодноразово намагалися верифікувати цей факт. За даними, які вдалося зібрати з відкритих джерел та коментарів офіційних осіб, Денис Єрмак дійсно був залічений до штату одного з військових формувань. Зокрема, йшлося про участь у бойових діях на Донеччині, що підтверджувалося як свідченнями побратимів, так і візуальними доказами.
Чому питання служби Дениса Єрмака настільки політизоване?
Андрій Єрмак сьогодні є, мабуть, найвпливовішою постаттю в українській політиці після президента. Відповідно, будь-який крок членів його родини розглядається під мікроскопом. У випадку з Денисом Єрмаком, суспільство розділилося на два табори.
Детальніше Читати
Перший табір вбачає у цьому позитивний приклад: якщо брат другої людини в державі бере до рук зброю, це має мотивувати інших. Другий табір залишається скептичним, припускаючи, що статус брата забезпечує Денису «особливі умови» служби, безпечніші ділянки фронту або тилове забезпечення під виглядом передової.
Проте варто зазначити, що війна не обирає за прізвищами. Верифіковані дані про участь Дениса Єрмака у бойових розпорядженнях свідчать про те, що він виконував реальні завдання. Політичні експерти зазначають, що для самого Андрія Єрмака служба брата є важливим репутаційним активом, який дозволяє апелювати до критиків у питаннях патріотизму та особистої залученості родини у справу оборони країни.
Соціальна напруга та «інформаційні вкиди»
Нещодавні хвилі обговорень у соцмережах знову підняли питання: де зараз Денис Єрмак? Деякі анонімні Telegram-канали поширювали інформацію про те, що він нібито «демобілізувався» або перейшов на роботу в тилові структури ОП.
Редакція проаналізувала доступні дані та дійшла висновку, що такі повідомлення часто мають ознаки скоординованих інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) або внутрішньополітичної боротьби. Офіційні джерела в ЗСУ зазвичай не розголошують деталі проходження служби окремими військовослужбовцями без їхньої згоди, проте статус Дениса як діючого військовослужбовця на момент останніх перевірок ЗМІ підтверджувався.
Проблема «рівності перед законом» як головний виклик
Ситуація з Денисом Єрмаком — це лише частина великої картини. Суспільство вимагає від влади прозорості. Коли виникають сумніви щодо служби дітей депутатів чи родичів міністрів, це підриває мобілізаційний потенціал держави.
Наразі відомо, що низка депутатів Верховної Ради та їхніх близьких дійсно перебувають у лавах ЗСУ. Однак відсутність єдиного публічного реєстру чи чіткої комунікації з цього приводу створює вакуум, який заповнюється фейками. Кейс Дениса Єрмака демонструє, що навіть реальна служба не завжди є достатнім аргументом для суспільства, якщо рівень довіри до політичних еліт залишається низьким.
Варто розуміти, що публічна присутність родича топпосадовця на фронті — це завжди гра з високими ставками. Будь-яка помилка чи спроба фальсифікації може призвести до катастрофічних репутаційних втрат для всієї вертикалі влади.
Реальність проти сприйняття
Підбиваючи підсумки, можна стверджувати, що Денис Єрмак обрав шлях безпосередньої участі у захисті держави, що є фактом, підтвердженим низкою медійних джерел та фотофіксаціями з передової. Чи є його служба «типовою»? Ймовірно, ні, зважаючи на заходи безпеки, які супроводжують родичів осіб під державним захистом. Проте факт перебування в лавах Збройних Сил заперечити важко.
Головним уроком цієї історії для влади має стати розуміння: у часи великої війни неможливо приховати правду. Суспільство буде продовжувати ставити незручні питання, і найкращою відповіддю на них є не пресрелізи, а реальні дії на полі бою та рівні умови для всіх громадян, незалежно від їхніх родинних зв’язків.
