Сучасна медицина все частіше розглядає людський організм як єдину систему, де психічний стан є невід’ємним від фізичного здоров’я. Редакція порталу Realnist проаналізувала результати останніх масштабних досліджень, які проливають світло на тривожний зв’язок між депресивними симптомами та розвитком деменції. Виявляється, те, що ми звикли вважати звичайним пригніченням або наслідком стресу, може бути першим «дзвіночком» незворотних змін у мозку, які стануть очевидними лише через 20 чи 30 років.
Коли настрій стає медичним прогнозом
Довгий час у наукових колах тривала дискусія: чи є депресія причиною деменції, чи лише її супутнім симптомом. Нові дані, отримані в ході тривалих спостережень за пацієнтами середнього віку, вказують на те, що депресія часто виступає саме як продромальна фаза — тобто початковий період хвороби, коли явних когнітивних порушень ще немає, але біохімічні процеси в мозку вже почали змінюватися.
Особливу увагу вчені приділяють симптомам, які з’являються вперше після 45-50 років. Якщо людина раніше не схильна була до депресивних станів, але раптово почала відчувати апатію, втрату інтересу до життя та хронічну втому, це може свідчити про початок нейродегенеративного процесу.
Чому мозок реагує саме так: біологічні механізми
Зв’язок між настроєм і пам’яттю пояснюється кількома факторами. По-перше, депресія часто супроводжується підвищеним рівнем кортизолу (гормону стресу), який у великих концентраціях є токсичним для гіпокампу — відділу мозку, що відповідає за навчання та пам’ять.
По-друге, хронічне запалення, характерне для депресивних розладів, сприяє накопиченню амілоїдних бляшок — білків, які є головними маркерами хвороби Альцгеймера. Таким чином, мозок, що перебуває у стані постійного емоційного виснаження, стає більш вразливим до старіння.
Детальніше Читати
Спільні зони ризику та соціальний фактор
Важливо розуміти, що не кожна депресія призводить до деменції, проте ігнорувати цей зв’язок неможливо. Дослідники помітили, що пацієнти з вираженими симптомами депресії мають меншу щільність сірої речовини в ключових зонах мозку. Окрім біології, значну роль відіграє і спосіб життя: люди в депресії менше спілкуються, рідше займаються фізичною активністю та мають порушення сну. Кожен із цих факторів сам по собі є ризиком для когнітивного здоров’я.
Саме тому вчасна терапія депресивних станів — це не лише питання якості життя сьогодні, а й інвестиція в ясність розуму в похилому віці. Корекція стану за допомогою антидепресантів або психотерапії може знизити рівень нейрозапалення, потенційно сповільнюючи дегенеративні процеси.
Пріоритети превентивної медицини
Сьогодні медична спільнота схиляється до того, щоб включити скринінг на депресію до обов’язкових обстежень людей середнього віку саме з метою ранньої діагностики когнітивних ризиків. Розуміння того, що ментальне здоров’я безпосередньо впливає на структуру мозку, змінює підхід до лікування.
Детальніше Читати
Замість того, щоб чекати на перші прояви забудькуватості чи дезорієнтації, лікарі радять звертати увагу на емоційний фон вже зараз. Підтримка соціальних зв’язків, лікування безсоння та контроль за емоційною стабільністю стають такими ж важливими методами профілактики деменції, як і інтелектуальні вправи чи правильне харчування. Питання довголіття мозку сьогодні вирішується не лише в кабінеті невролога, а й на сеансах у психотерапевта.
