Питання дати святкування Різдва в Україні протягом тривалого часу було не лише релігійним, а й політичним та культурним маркером. Після офіційного переходу Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) на Новоюліанський календар, дискусії поступово вщухають, поступаючись місцем усвідомленому вибору. Редакція Realnist аналізує аргументи духовенства та істориків, щоб остаточно розставити крапки над «і» у питанні календарного розриву.
Астрономія проти традиції: Суть календарного конфлікту
Головна причина плутанини між 25 грудня та 7 січня полягає не в релігійних розбіжностях, а у похибці старих систем літочислення. Юліанський календар, запроваджений ще Юлієм Цезарем, має астрономічну помилку: він «відстає» від реального сонячного циклу на 11 хвилин і 14 секунд щороку. За століття ця різниця накопичилася і наразі становить 13 днів.
Важливо розуміти, що абсолютно всі християни світу — і православні, і католики, і протестанти — святкують Різдво 25 грудня. Проте ті, хто користується Юліанським календарем, роблять це за «старим стилем», який у цивільному календарі припадає на 7 січня. Священники наголошують: 7 січня — це не «православне Різдво», а лише 25 грудня за застарілим і неточним календарем.
Новоюліанський календар: Чому це вихід для України
Прийняття Новоюліанського календаря дозволило українським церквам виправити астрономічну помилку, водночас зберігши власну традицію розрахунку Великодня (Пасхалії), що відрізняє цей календар від чистого Григоріанського. Це рішення стало логічним кроком у процесі відмежування від російської церковної традиції, яка продовжує використовувати Юліанський календар як інструмент ідеологічного впливу та збереження «єдиного простору».
Священнослужителі пояснюють, що святкування 25 грудня повертає українців до світового християнського контексту. Крім того, це дозволяє логічно вибудувати цикл зимових свят: Святий Миколай (6 грудня), Різдво (25 грудня), Щедрий вечір (31 грудня) та Водохреща (6 січня). Такий порядок відповідає логіці церковного статуту та літургійного року.
Детальніше Читати
Соціальний аспект та сприйняття реформи
Попри певні побоювання на початку реформи, більшість українського суспільства сприйняла перехід позитивно. Аналіз показує, що для багатьох вірян зміна дати стала символом духовного оновлення та повернення до європейської родини. Більше того, це усуває штучний поділ на «католицьке» та «православне» Різдво, підкреслюючи єдність християнського світу навколо ключової події — народження Христа.
Редакція Realnist зауважує, що календарна реформа — це не просто зміна чисел у календарі, а передусім зміна свідомості. Відмова від застарілих імперських наративів на користь історичної правди та астрономічної точності є ознакою зрілості нації. Святкування Різдва 25 грудня стає новою нормою, яка об’єднує українців навколо спільних цінностей та світових традицій.
