Гучна справа «Мідас», яка сколихнула український енергетичний сектор наприкінці року, отримала несподіване продовження. Головний фігурант розслідування, бізнесмен Тимур Міндіч, вперше публічно відреагував на звинувачення після свого від’їзду за кордон. Редакція Realnist аналізує, чому підозрюваний обрав тактику «жертви обставин» та про що він воліє мовчати.
Сюжет, який розгортається навколо розкрадань в енергетичній сфері, дедалі більше нагадує гостросюжетний детектив, де кожному учаснику відведена своя роль. Проте, на відміну від кіно, наслідки тут цілком реальні: санкції РНБО, підозри від Національного антикоррупційного бюро та міжнародний розшук.
«Мене зробили крайнім»: тактика захисту чи відчай?
У своєму коментарі журналістам Тимур Міндіч обрав класичну лінію захисту для подібних ситуацій — перенесення фокусу з юридичної площини в медійну. За словами бізнесмена, те, що відбувається навколо нього, — це «велика медійна атака», яка нібито становить левову частку всієї справи (близько 90%).
«Мене звинуватили, мені приписали, тобто мене медійно зробили крайнім», — стверджує Міндіч.
Така риторика є доволі передбачуваною. Дискредитація слідства через звинувачення у «показусі» дозволяє підозрюваному будувати імідж жертви політичних інтриг або бізнес-розбірок. Схожу позицію зайняв й інший фігурант справи, Олександр Цукерман (відомий за плівками як «Шугармен»), який прямо назвав оприлюднені матеріали НАБУ «кіно», створеним для дестабілізації ситуації.
Детальніше Читати
Мовчання — золото? Юридичний аспект
Однак, коли мова заходить про конкретні факти, красномовність фігурантів миттєво зникає. Міндіч відверто відмовляється коментувати «юридичний кейс», посилаючись на роботу адвокатів. Це найбільш показовий момент у його заяві.
Як правило, якщо у підозрюваного є залізні докази невинуватості або документи, що спростовують версію слідства, вони оприлюднюються одразу. Відмова говорити про юридичну складову може свідчити про те, що захисту поки нічого протиставити фактам, зібраним детективами. Нагадаємо, йдеться про масштабну схему розкрадання коштів в «Енергоатомі», де фігурують конкретні епізоди та фінансові проводки.
Окремо Міндіч заперечив свій вплив на колишнього міністра оборони Рустема Умєрова, що виглядає як спроба локалізувати конфлікт і не втягувати в нього ще більше високопосадовців, аби не погіршувати своє становище.
Ролі розписані: від «Карлсона» до «Шугармена»
Варто нагадати контекст, у якому лунають ці заяви. Справа, яку розслідують антикорупційні органи, вражає своєю деталізацією. Оприлюднені аудіозаписи, де фігуранти використовують кодові імена — «Карлсон» (Міндіч), «Рокет» (Миронюк), «Тенор» (Басов) та інші, — стали одними з ключових доказів.
Хронологія подій також грає не на користь версії про «просту медіаатаку»:
- 10 листопада: обшуки у топ-чиновників та бізнесменів.
- Втеча: за даними джерел, Міндіч залишив країну буквально за кілька годин до візиту правоохоронців, що наштовхує на думку про витік інформації.
- 13 листопада: Президент вводить у дію рішення РНБО про санкції.
- 22 листопада: оголошення фігурантів у розшук.
Така щільність подій та рішучість дій держави (санкції проти власних громадян — екстраординарний крок) свідчать про наявність серйозної доказової бази, яку важко буде розбити лише заявами про «медійний тиск».
Що далі для фігурантів?
Зараз ситуація виглядає патовою для підозрюваних. Перебування за кордоном дає тимчасову безпеку, але статус осіб, що перебувають у розшуку, та накладені санкції значно ускладнюють ведення бізнесу та життя у цивілізованому світі. Спроба Міндіча заговорити з пресою може бути сигналом про пошук шляхів для комунікації з владою або намаганням зондувати суспільну думку.
Проте, враховуючи резонанс справи «Мідас», сценарій «тихого вирішення» виглядає малоймовірним. Суспільство та західні партнери очікують на доведення справи до логічного судового фіналу, а не чергового серіалу. Тому найближчим часом варто очікувати або нових гучних викриттів від НАБУ, або початку процесу екстрадиції, якщо місцеперебування «Карлсона» та його партнерів буде офіційно підтверджено у країнах, що співпрацюють з Україною.
