Масштабна антикорупційна операція під прикриттям, яку провели НАБУ та САП, завершилася оголошенням підозр чотирьом чинним народним депутатам від партії «Слуга народу». Редакція Realnist аналізує обставини справи, яка обіцяє стати одним із найгучніших політичних скандалів останніх років. За даними слідства, у стінах парламенту діяла повноцінна організована злочинна група (ОЗГ), метою якої було отримання неправомірної вигоди за лобіювання інтересів та голосування за конкретні законопроєкти.
Хто потрапив під приціл антикорупційних органів
Згідно з інформацією джерел у правоохоронних органах та всередині депутатського корпусу, офіційні підозри вже вручені чотирьом представникам монобільшості: Євгену Пивоварову, Ігорю Негулевському, Ользі Савченко та Юрію Кісєлю. Останній фігурує в матеріалах справи як одна з ключових осіб, через яку могли здійснюватися конфіденційні контакти з високопосадовцями та представниками Банкової.
Фігурантам інкримінують не лише статтю 368 Кримінального кодексу України (отримання неправомірної вигоди), а й серйозніші звинувачення — участь у злочинній організації (ст. 255) та надання хабаря (ст. 369). Окремі медіа повідомляли про можливий виїзд за кордон Юрія Корявченкова, відомого як «Юзік», проте офіційного підтвердження оголошення йому підозри чи факту втечі наразі немає.
Механіка «касового вікна»: як працювала схема
Детективи НАБУ, ймовірно, вийшли на так зване «касове вікно» — систему тіньових виплат, про яку ще кілька років тому публічно заявляв нині покійний депутат Антон Поляков. Тоді йшлося про доплати «в конвертах» у розмірі від 5 до 15 тисяч доларів залежно від посади депутата в комітетах.
Завдяки технічним засобам контролю та прослуховуванню в офісах фігурантів, слідству вдалося зафіксувати систематичність цих транзакцій. Важливим етапом розслідування стала операція під прикриттям, яка дозволила задокументувати передачу коштів за конкретні рішення у сесійній залі. По суті, мова йде про перетворення депутатського мандата на інструмент комерційного збагачення в межах ієрархічної структури.
Сутички в комітетах та спротив правоохоронцям
Процес вручення підозр та проведення обшуків не пройшов гладко. Під час слідчих дій у будівлях комітетів Верховної Ради співробітники Управління державної охорони (УДО) чинили опір детективам НАБУ. Силовики аргументували свої дії перевіркою понятих та особливим режимом доступу до урядового кварталу. Тільки після тривалих переговорів та втручання керівництва правоохоронних органів детективи змогли продовжити роботу.
Цей інцидент вкотре підкреслив складність розслідувань, що стосуються вищих ешелонів влади, де відомчі інструкції та державна охорона можуть використовуватися як бар’єр для правосуддя.
Перспективи справи та політичні наслідки
Нинішні події ставлять під питання стабільність роботи парламентської більшості. Якщо слідство зможе довести системний характер роботи цієї ОЗГ, це може призвести до нових підозр, зокрема і серед керівного складу фракції. Важливим фактором залишається те, чи стануть фігуранти співпрацювати зі слідством, розкриваючи імена кінцевих бенефіціарів схеми.
На фоні міжнародних вимог щодо посилення боротьби з корупцією, кейс «чотирьох слуг» стане лакмусовим папірцем для української судової системи. Подальше обрання запобіжних заходів у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) покаже, наскільки вагомими є докази, зібрані НАБУ в рамках цієї безпрецедентної операції.