Справа про вбивство 35-го президента США Джона Ф. Кеннеді залишається однією з найбільших загадок XX століття, яка десятиліттями живить теорії змови та підриває довіру до державних інституцій. Редакція Realnist проаналізувала останнє рішення Білого дому, згідно з яким Дональд Трамп підписав розпорядження про повне оприлюднення всіх архівних документів, що стосуються подій 22 листопада 1963 року. Це рішення фактично скасовує попередні обмеження, які роками накладалися спецслужбами з міркувань національної безпеки.
Довгий шлях до правди: закон 1992 року
Процес розсекречення цих матеріалів розпочався ще понад три десятиліття тому. Після виходу резонансного фільму Олівера Стоуна «Джон Ф. Кеннеді. Постріли в Далласі», який знову підняв хвилю суспільного занепокоєння, Конгрес США ухвалив закон про збір матеріалів щодо вбивства президента Кеннеді. Згідно з цим документом, усі записи мали бути оприлюднені до 2017 року, якщо чинний президент не вирішить інакше.
Проте ані адміністрація Обами, ані перший термін Трампа, ані каденція Байдена не призвели до повної прозорості. Щоразу ЦРУ та ФБР переконували очільників держави, що певні фрагменти документів можуть зашкодити оперативній роботі розвідки або розкрити методи збору даних, які використовуються і сьогодні. Новий указ Трампа має на меті остаточно зняти ці завіси.
Чому спецслужби чинили опір?
Основним аргументом силових відомств завжди була «захист джерел та методів». Скептики ж стверджують, що в архівах можуть міститися докази не стільки прямої участі спецслужб у замаху, скільки їхньої некомпетентності або приховування фактів стеження за Лі Гарві Освальдом до подій у Далласі.
За попередніми даними, велика частина документів, які залишалися засекреченими, стосується поїздки Освальда до Мехіко за кілька тижнів до вбивства, де він відвідував посольства СРСР та Куби. Оприлюднення цих деталей може пролити світло на те, наскільки глибоко американська розвідка знала про наміри майбутнього вбивці та чому не змогла йому завадити.
Детальніше Читати
Політичний контекст та суспільне очікування
Для Дональда Трампа цей крок є логічним продовженням його стратегії боротьби з так званою «глибинною державою» (deep state). Демонструючи готовність відкрити архіви, які приховували його попередники, він апелює до тієї частини електорату, яка з підозрою ставиться до діяльності спецслужб.
З іншого боку, історики та дослідники застерігають від надмірних сподівань на «сенсацію, що змінить усе». Більшість фахівців вважають, що в архівах немає прямого доказу участі другої особи або змови, але там точно є деталі, які дозволять краще зрозуміти контекст Холодної війни та методи роботи американського уряду в той критичний період.
Подальші кроки та наслідки для історії
Згідно з розпорядженням, Національний архів США має підготувати матеріали до публікації в цифровому форматі найближчим часом. Це означає, що тисячі сторінок звітів, протоколів допитів та аналітичних записок стануть доступними для незалежних дослідників по всьому світу.
Детальніше Читати
Замість того щоб підбивати остаточні підсумки, варто зазначити, що це рішення переносить дискусію з поля здогадок у площину документальних фактів. Чи зможе повна публікація архівів Кеннеді вгамувати пристрасті навколо трагедії в Далласі, чи навпаки — породить нову хвилю розслідувань, стане зрозуміло лише після того, як останню папку буде відкрито для загалу.
