Міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров знову опинився в центрі медійного скандалу через власну заяву. Цього разу головний дипломат країни-агресора, намагаючись демонізувати західну допомогу Україні, повідомив про нібито “масовану атаку” на Валдай — регіон, відомий не лише своїми озерами, а й елітною резиденцією Володимира Путіна. Однак, як з’ясували журналісти Realnist, слова Лаврова розбиваються об сувору реальність та свідчення самих росіян.
“Удари”, яких ніхто не чув
В інтерв’ю пропагандистському агентству ТАРС Лавров безапеляційно заявив, що Збройні сили України нібито використали західні далекобійні ракети для удару по Новгородській області.
“Були завдані удари по Брянській області ракетами ATACMS, і, за моїми даними, Storm Shadow використовувалися для атаки на Валдай, на інші цілі”, — цитують російські медіа слова міністра.
Ця теза мала б виглядати загрозливо і стати доказом “перетину червоних ліній”, про які так любить говорити Кремль. Проте є один нюанс: мешканці Валдаю про цю атаку нічого не знають. Моніторинг локальних чатів, пабліків та повідомлень у соціальних мережах, проведений незалежними оглядачами та Telegram-каналом ASTRA, показав повну відсутність будь-яких згадок про вибухи, роботу ППО чи “прильоти” у цьому районі за останні дні.
Місцеві жителі, які зазвичай першими повідомляють про гучні звуки чи заграву, зберігають спокій. Жодного фото чи відеодоказу “масованої атаки”, про яку говорить Лавров, у мережі не з’явилося. Це ставить під сумнів компетентність джерел, якими користується глава російського МЗС, або ж вказує на свідому маніпуляцію.
Брянськ замість Валдаю: де насправді палало
Аналітики сходяться на думці, що Сергій Лавров банально переплутав географічні назви або ж отримав некоректне зведення. Реальні вибухи, які справді мали місце і були підтверджені численними відеозаписами, сталися зовсім в іншому місці — у місті Карачев Брянської області.
Детальніше Читати
Саме там, у ніч на 19 листопада, було уражено 67-й арсенал Головного ракетно-артилерійського управління (ГРАУ) Міноборони РФ. Детонація боєприпасів була настільки потужною, що заграву бачили за кілометри. Пізніше з’явилася інформація про атаку на командний пункт у Курській області (садиба Мар’їно).
Відстань між Карачевом (Брянська область) та Валдаєм (Новгородська область) становить понад 400 кілометрів. Сплутати ці локації складно, якщо володіти базовими знаннями географії або хоча б перевіряти інформацію перед офіційними заявами. Валдай розташований значно північніше, на шляху між Москвою та Санкт-Петербургом, тоді як Брянщина межує з Україною.
Для чого Кремлю цей фейк?
Експерти висувають кілька версій, чому Лавров озвучив недостовірну інформацію:
- Спроба підняти ставки. Згадка Валдаю, де розташована одна з улюблених резиденцій Путіна, може бути спрямована на внутрішню аудиторію та західних партнерів України. Меседж простий: “Вони б’ють по святому”. Це класичний прийом російської пропаганди — створення образу жертви для виправдання власної агресії.
- Інформаційний хаос у верхівці РФ. Не виключено, що система інформування вищого керівництва Росії дає збої. Доповіді, що йдуть “нагору”, можуть викривлятися на кожному етапі, щоб приховати реальні провали ППО в інших регіонах.
- Стареча забудькуватість. Враховуючи вік та навантаження російських чиновників, не можна виключати й банальну помилку, яку тепер доведеться виправдовувати всій пропагандистській машині.
Політичні наслідки “географічних відкриттів”
Ситуація з “атакою на Валдай” яскраво ілюструє рівень достовірності офіційних заяв Москви. Якщо глава зовнішньополітичного відомства дозволяє собі оперувати неперевіреними чутками або відвертими вигадками на міжнародному рівні, це вчергове підтверджує тезу про те, що російська дипломатія остаточно перетворилася на інструмент військової пропаганди.
Поки Лавров шукає сліди Storm Shadow на Валдаї, реальні військові об’єкти РФ продовжують вибухати там, де їх справді дістають Сили оборони України. І для цього не потрібні вигадані приводи — достатньо законних військових цілей, яких на території Росії вистачає.
