Наближення новорічних свят у 2026 році знову піднімає питання, яке, здавалося б, мало бути вирішене ще два роки тому. Проте сила звички — явище потужне, і багато українців досі заглядають у календар, намагаючись зрозуміти: коли ж накривати стіл на Маланку та чекати посівальників? Журналісти Realnist розставили всі крапки над “і” у календарній плутанині, пояснивши, чому феномен “Старого Нового року” стає історичним архаїзмом.
14 січня більше не червона дата
Перехід Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) на новоюліанський календар, що відбувся у 2023 році, кардинально змінив сітку зимових свят. Головна зміна полягає в тому, що всі нерухомі свята змістилися на 13 днів назад.
Це означає, що День святого Василя Великого, який раніше асоціювався виключно з 14 січня (і так званим “Старим Новим роком”), тепер офіційно і церковно припадає на 1 січня. Таким чином, релігійне свято Обрізання Господнього та вшанування Василя тепер збігається зі світським початком року. “Старий Новий рік”, який фактично був наслідком розбіжності між світським григоріанським та церковним юліанським календарями, втратив своє підґрунтя. Церква усунула цю розбіжність, тож сенс чекати 14 січня для святкування зник.
Коли водити Козу та щедрувати у 2026-му?
Зсув дат безпосередньо вплинув і на народні обряди, які є невіддільною частиною української ідентичності. Традиційні гуляння тепер мають відбуватися за таким графіком:
- Щедрий вечір (свято Маланки) тепер відзначається 31 грудня. Саме в переддень Нового року, коли родини збираються за святковим столом, час водити “Козу”, щедрувати та накривати “багату кутю”.
- Засівання відбувається вранці 1 січня. Традиційне вітання “Сію, вію, посіваю” має звучати в перші години нового року, а не через два тижні, як це було за радянських часів та в період незалежності до реформи.
Це створює унікальну атмосферу: новорічна ніч стає не просто зміною дат на календарі, а наповнюється глибоким народним та релігійним змістом, об’єднуючи щедрівки з дзвоном келихів.
Детальніше Читати
Чи зникне традиція 14 січня остаточно?
Соціологи та культурологи зазначають, що адаптація до нових дат — процес тривалий. Старше покоління, ймовірно, за інерцією продовжуватиме згадувати “старого Василя” 14 січня. Проте для церкви ця дата стала звичайним буденним днем (якщо не припадає на неділю), де вшановують інших святих, не пов’язаних із різдвяно-новорічним циклом.
Фактично, ми спостерігаємо повернення до історичної норми, коли європейський ритм життя збігається з українськими літургійними традиціями. Тепер українцям не потрібно пояснювати іноземцям феномен “Old New Year”, адже подвійні стандарти часу залишилися в минулому.
Зараз завдання суспільства — не стільки сперечатися про дати, скільки наповнити ніч проти 1 січня не лише “Олів’є”, а й українським духом Маланки, який тепер так органічно вписується в зустріч Нового року.
