Нове відкриття, яке змінює уявлення про будову нашої Галактики.
У безмежному просторі Всесвіту існують об’єкти, які кидають виклик класичним уявленням про планетні системи. Астрономи повідомили про виявлення нового небесного тіла — планети-сироти, маса якої співставна з масою Сатурна. Цей об’єкт не обертається навколо жодної зірки, а вільно дрейфує у темряві міжзоряного простору. Аналітики Realnist розібралися, як вченим вдалося помітити невидимого гіганта та чому це відкриття важливе для розуміння еволюції космосу.
Як знайти “невидимку” у темряві
Виявлення планет-сиріт (або планет-блукачів) є одним із найскладніших завдань сучасної астрономії. Зазвичай екзопланети знаходять завдяки тому, що вони проходять на тлі своєї материнської зірки, зменшуючи її яскравість, або ж через гравітаційний вплив на неї. Проте у випадку з самотніми планетами ці методи не працюють: у них немає сонця, яке можна було б “затінити”.
Нове відкриття стало можливим завдяки методу гравітаційного мікролінзування. Цей ефект, передбачений загальною теорією відносності Ейнштейна, виникає, коли масивний об’єкт (у даному випадку — планета) проходить точно перед далекою фоновою зіркою. Гравітація планети працює як лінза, викривляючи та посилюючи світло зірки позаду.
Вчені зафіксували коротке спотворення світла, яке не могло бути викликане зіркою. Аналіз даних показав, що “лінзою” виступив об’єкт із масою, близькою до маси Сатурна. Це вказує на те, що ми маємо справу з газовим гігантом, який був викинутий зі своєї рідної системи.
Детальніше Читати
Космічний більярд: звідки беруться планети-сироти
Існування таких планет підтверджує теорію про хаотичність ранніх етапів формування зіркових систем. У “молодості” планетні системи є вкрай нестабільними. Гравітаційна взаємодія між протопланетами часто призводить до ефекту космічного більярду, коли менш масивні тіла виштовхуються з орбіт своїми важчими “сусідами”.
Вважається, що навіть наша Сонячна система на зорі свого існування могла втратити одну або кілька планет. Знайдений “двійник” Сатурна — це, ймовірно, жертва такої гравітаційної битви, яка мільярди років тому програла боротьбу за місце під сонцем і була відправлена у вічне вигнання.
Що це означає для науки
Відкриття планети масою з Сатурн є важливим статистичним маркером. Раніше вченим частіше вдавалося знаходити або дуже масивні об’єкти (схожі на Юпітер), або зовсім малі кам’янисті тіла. Виявлення планети проміжної маси свідчить про те, що процес викидання планет із систем є поширеним явищем у Галактиці.
Детальніше Читати
Астрономи припускають, що Чумацький Шлях може бути наповнений мільярдами таких самотніх мандрівників. Деякі моделі навіть вказують на те, що планет-сиріт у космосі може бути більше, ніж зірок. Це відкриття змушує переглянути оцінки загальної маси матерії в Галактиці та дає нові дані для розуміння архітектури планетних систем. Пошуки тривають, і нові телескопи, такі як Nancy Grace Roman Space Telescope, незабаром зможуть відкрити сотні подібних об’єктів, перетворивши поодинокі знахідки на системну статистику.
