Ранок 3 січня 2026 року став переломним моментом для всього Латиноамериканського регіону. Столиця Венесуели, Каракас, здригнулася від серії потужних вибухів, які супроводжувалися повідомленнями про появу військової авіації над містом. Ситуація розвивається стрімко, і сайт новин Realnist оперативно збирає всі факти, щоб зрозуміти: чи справді Сполучені Штати розпочали повномасштабну військову операцію проти режиму Ніколаса Мадуро.
Хронологія ескалації: вибухи та блекаут
Перші повідомлення про інциденти почали надходити вранці, коли мешканці Каракаса зафіксували гучні вибухи у південній частині міста. Саме там розташована одна з ключових військових баз країни. Очевидці повідомляють про стовпи густого диму, що підіймаються над стратегічними об’єктами, та роботу авіації.
Паралельно з вибухами столицю охопив енергетичний колапс — у кількох районах міста повністю зникло електропостачання. Це типова ознака початку сучасної військової операції, яка часто стартує зі знищення або блокування критичної інфраструктури супротивника. Місцеві мешканці та журналісти західних ЗМІ, зокрема CNN, підтверджують звуки прольоту реактивних літаків, хоча офіційного підтвердження про їхню приналежність до ВПС США на момент перших ударів не було.
Реакція Каракаса: перехід до «збройної боротьби»
Офіційна влада Венесуели відреагувала миттєво і вкрай жорстко. Президент Ніколас Мадуро виступив із заявою, в якій прямо звинуватив адміністрацію Дональда Трампа в акті агресії. У країні введено спеціальний правовий режим — «Указ про оголошення стану зовнішнього потрясіння». Це формулювання фактично переводить країну на воєнні рейки.
Мадуро заявив про початок «негайного переходу до збройної боротьби» для захисту суверенітету. МЗС Венесуели вже назвало події в Каракасі, а також у штатах Міранда, Арагуа та Ла-Гуайра, «надзвичайно серйозною військовою агресією». Риторика Каракаса апелює до Статуту ООН, звинувачуючи Вашингтон у порушенні міжнародного права та загрозі стабільності всього регіону. Фраза президента «Народ — на вулиці» може свідчити про підготовку до розгортання партизанської війни та залучення цивільного ополчення (“colectivos”) до оборони.
Детальніше Читати
Геополітичний контекст: чому зараз?
Ескалація не стала несподіванкою для аналітиків, які слідкують за відносинами між Вашингтоном та Каракасом. Повернення Дональда Трампа до Білого дому ознаменувалося поверненням до політики максимального тиску. Ще на початку грудня 2025 року з’являлася інформація про ультиматум Мадуро з вимогою покинути посаду.
Ситуацію підігрівали конкретні дії США в Карибському басейні:
- Морська блокада: 10 грудня американські війська взяли під контроль нафтовий танкер біля берегів Венесуели.
- Боротьба з наркотрафіком: Заяви Трампа про необхідність зупинити наркотрафік стали формальним приводом для посилення військової присутності. Удари по суднах у Тихому океані та Карибському морі, які нібито перевозили наркотики, створили прецедент для застосування сили.
- Санкційний тиск: Економічна зашморг навколо режиму Мадуро затягувався роками, але тепер Вашингтон, схоже, вирішив, що економічних важелів недостатньо.
Позиція сусідів та міжнародної спільноти
Ситуація викликала миттєву реакцію сусідньої Колумбії. Президент Густаво Петро, який намагався балансувати між США та лівими режимами Латинської Америки, підтвердив факт атаки. У своїх соцмережах він написав про бомбардування Каракаса ракетами та закликав до термінового скликання Організації американських держав (ОАД) та ООН.
Детальніше Читати
Заяви про те, що над містом літають саме американські гелікоптери, поки що базуються на повідомленнях у соцмережах та словах венесуельських чиновників. Пентагон наразі не надав розгорнутого коментаря щодо характеру операції — чи це точкові удари по військовій інфраструктурі, чи початок наземної кампанії, якою раніше погрожував Трамп.
Події 3 січня ставлять світ перед фактом нової гарячої точки. Якщо США дійсно розпочали пряму інтервенцію, це кардинально змінює безпекову архітектуру не лише Західної півкулі, але й вплине на глобальні ринки нафти та геополітичні розклади, змушуючи реагувати інших глобальних гравців, які підтримували режим Мадуро.
