Зміна архітектора війни: хто такий Олег Іващенко, який очолив ГУР замість Буданова

Головна інтрига 2026 року розкрита: Кирило Буданов очолив Офіс Президента, а крісло головного розвідника зайняв генерал-лейтенант Олег Іващенко. Редакція Realnist аналізує бекграунд нового очільника ГУР та можливі зміни у тактиці розвідки.

3 хв. читання
Зміна архітектора війни: хто такий Олег Іващенко, який очолив ГУР замість Буданова

Початок 2026 року ознаменувався тектонічними зрушеннями у силовому блоці України. Після серії чуток та інсайдів президент Володимир Зеленський офіційно підписав указ №7/2026, яким призначив Олега Іващенка новим начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони. Ця новина стала фінальним акордом у масштабному переформатуванні влади, де сайт новин Realnist уважно слідкував за переміщенням Кирила Буданова до Офісу Президента. Тепер увага всієї країни та міжнародних партнерів прикута до нового головного розвідника.

Повернення професіонала: що відомо про Олега Іващенка

Призначення Олега Іващенка не є появою «темної конячки». Для системи воєнної розвідки він — людина системна і добре знайома. До свого призначення головою Служби зовнішньої розвідки (СЗР) у березні 2024 року, Іващенко обіймав посаду першого заступника начальника ГУР. Фактично, він був «правою рукою» Буданова у найскладніші періоди початку повномасштабного вторгнення.

Генерал-лейтенант Іващенко має репутацію жорсткого прагматика. Його попередній досвід роботи в СЗР, де він займався стратегічним збором інформації за кордоном та протидією обходу санкцій Росією, тепер буде інтегрований у більш агресивну тактику ГУР. Президент Зеленський, коментуючи призначення, чітко окреслив завдання: «Продовжити обмежувати російський військовий потенціал». Це означає, що курс на диверсійні операції в глибокому тилу ворога, ймовірно, не лише збережеться, а й отримає новий, більш глобальний масштаб завдяки зв’язкам Іващенка у зовнішній розвідці.

Рокіровка Буданов-Іващенко: логіка рішення

Перехід Кирила Буданова на посаду глави Офісу Президента після відставки Андрія Єрмака створив вакуум харизми в ГУР, який потрібно було заповнити не менш вагомою фігурою. Вибір упав на Іващенка з кількох причин:

  1. Інституційна пам’ять. Іващенко знає механізми роботи ГУР зсередини. Йому не потрібен час на адаптацію, що критично важливо в умовах безперервних бойових дій.
  2. Синтез розвідок. Очоливши ГУР після роботи в СЗР, Іващенко фактично об’єднує підходи агентурної (зовнішньої) та воєнної (силової) розвідки. Експерти припускають, що це може призвести до покращення координації між відомствами, яка раніше іноді страждала від конкуренції.
  3. Політична рівновіддаленість. На відміну від медійного Буданова, Іващенко — фігура менш публічна, зосереджена на результаті, а не на створенні інформаційного шуму.

Виклики для нового очільника

Олегу Іващенку дістається складна спадщина. ГУР сьогодні — це не просто розвідувальний орган, а фактично окрема армія з власними ударними дронами, морськими безпілотниками та агентурною мережею в самому серці Росії. Головним викликом для нового начальника стане утримання темпу операцій, заданого попередником.

Крім того, перед Іващенком стоїть завдання модернізації підходів. Війна трансформується, і методи 2024-2025 років можуть втрачати ефективність. Від нового керівника очікують посилення технологічного компонента розвідки та розширення географії операцій. В кулуарах вже говорять про те, що стиль управління Іващенка буде менш авантюрним, але більш системним та смертоносним для ворога на довгій дистанції.

Суспільство та військові експерти завмерли в очікуванні перших кроків нового керівника. Чи побачимо ми нові гучні операції в Криму чи Москві найближчими днями — покаже час, але очевидно одне: «Острів» отримав господаря, який знає ціну тиші та вагу точного удару.

інформація з джерела

Поділіться цією статтею