Початок 2026 року ознаменувався тектонічними зрушеннями у силовому блоці України. Після серії чуток та інсайдів президент Володимир Зеленський офіційно підписав указ №7/2026, яким призначив Олега Іващенка новим начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони. Ця новина стала фінальним акордом у масштабному переформатуванні влади, де сайт новин Realnist уважно слідкував за переміщенням Кирила Буданова до Офісу Президента. Тепер увага всієї країни та міжнародних партнерів прикута до нового головного розвідника.
Повернення професіонала: що відомо про Олега Іващенка
Призначення Олега Іващенка не є появою «темної конячки». Для системи воєнної розвідки він — людина системна і добре знайома. До свого призначення головою Служби зовнішньої розвідки (СЗР) у березні 2024 року, Іващенко обіймав посаду першого заступника начальника ГУР. Фактично, він був «правою рукою» Буданова у найскладніші періоди початку повномасштабного вторгнення.
Генерал-лейтенант Іващенко має репутацію жорсткого прагматика. Його попередній досвід роботи в СЗР, де він займався стратегічним збором інформації за кордоном та протидією обходу санкцій Росією, тепер буде інтегрований у більш агресивну тактику ГУР. Президент Зеленський, коментуючи призначення, чітко окреслив завдання: «Продовжити обмежувати російський військовий потенціал». Це означає, що курс на диверсійні операції в глибокому тилу ворога, ймовірно, не лише збережеться, а й отримає новий, більш глобальний масштаб завдяки зв’язкам Іващенка у зовнішній розвідці.
Рокіровка Буданов-Іващенко: логіка рішення
Перехід Кирила Буданова на посаду глави Офісу Президента після відставки Андрія Єрмака створив вакуум харизми в ГУР, який потрібно було заповнити не менш вагомою фігурою. Вибір упав на Іващенка з кількох причин:
- Інституційна пам’ять. Іващенко знає механізми роботи ГУР зсередини. Йому не потрібен час на адаптацію, що критично важливо в умовах безперервних бойових дій.
- Синтез розвідок. Очоливши ГУР після роботи в СЗР, Іващенко фактично об’єднує підходи агентурної (зовнішньої) та воєнної (силової) розвідки. Експерти припускають, що це може призвести до покращення координації між відомствами, яка раніше іноді страждала від конкуренції.
- Політична рівновіддаленість. На відміну від медійного Буданова, Іващенко — фігура менш публічна, зосереджена на результаті, а не на створенні інформаційного шуму.
Виклики для нового очільника
Олегу Іващенку дістається складна спадщина. ГУР сьогодні — це не просто розвідувальний орган, а фактично окрема армія з власними ударними дронами, морськими безпілотниками та агентурною мережею в самому серці Росії. Головним викликом для нового начальника стане утримання темпу операцій, заданого попередником.
Детальніше Читати
Крім того, перед Іващенком стоїть завдання модернізації підходів. Війна трансформується, і методи 2024-2025 років можуть втрачати ефективність. Від нового керівника очікують посилення технологічного компонента розвідки та розширення географії операцій. В кулуарах вже говорять про те, що стиль управління Іващенка буде менш авантюрним, але більш системним та смертоносним для ворога на довгій дистанції.
Суспільство та військові експерти завмерли в очікуванні перших кроків нового керівника. Чи побачимо ми нові гучні операції в Криму чи Москві найближчими днями — покаже час, але очевидно одне: «Острів» отримав господаря, який знає ціну тиші та вагу точного удару.
