Військове протистояння в Україні, яке вже давно перейшло у фазу затяжної війни на виснаження ресурсів, наближається до своєї ключової розвилки. Редакція Realnist уважно вивчила прогнози західних військових експертів, які вбачають у 2026 році потенційну точку біфуркації. Серед них — відомий британський полковник у відставці Тім Коллінз, який вважає, що саме цей рік має всі шанси стати фінальним у найкривавішому конфлікті Європи XXI століття. Проте цей фінал не буде подарунком долі, а результатом вичерпання можливостей однієї зі сторін продовжувати агресію.
Математика війни: коли закінчується «нескінченний» ресурс
Ключова теза прогнозу Коллінза базується не на політичних надіях, а на холодній логіці військової економіки. Росія, попри свої величезні запаси радянської спадщини, стикається з невідворотним скороченням технічних можливостей. Війна такої інтенсивності спалює ресурси швидше, ніж будь-яка економіка світу здатна їх відновлювати в умовах санкцій.
За оцінками експертів, 2026 рік стане моментом, коли Кремль відчує критичний дефіцит важкої бронетехніки та артилерійських стволів. Відновлення танків зі старих баз зберігання має свою межу, і за темпами втрат, які демонструє російська армія, “точка нуль” наближається невблаганно. Коллінз підкреслює: якщо Захід збереже та посилить підтримку України, технологічна перевага остаточно зміститься на бік Києва саме у 2026 році.
Геополітичні лещата та крах імперських амбіцій
Прогноз британського офіцера виходить за межі суто фронтових дій. Він розглядає 2026 рік як час, коли накопичені економічні та соціальні проблеми всередині РФ можуть призвести до незворотних процесів. Війна, що не приносить обіцяних “швидких перемог”, а лише поглинає бюджет та населення, стає каталізатором внутрішньої нестабільності.
Тім Коллінз припускає, що завершення війни може супроводжуватися не лише припиненням вогню, а й масштабними геополітичними змінами на карті Євразії. Виснажена Росія ризикує втратити контроль над периферійними регіонами, а центробіжні сили можуть запустити сценарій фрагментації. Для України це означає необхідність бути готовою не лише до військової перемоги, а й до викликів, пов’язаних із турбулентністю у сусіда.
Ціна перемоги: виклики для України та Заходу
Водночас аналітики застерігають від зайвого оптимізму. Сценарій, за яким 2026 рік стане переможним фіналом, можливий лише за умови безперебійної та зростаючої допомоги партнерів. Будь-яка пауза у постачанні зброї чи політичні коливання у Вашингтоні та Брюсселі можуть відсунути цей термін на невизначений час.
Коллінз наголошує, що наступні місяці будуть вирішальними для формування позицій перед фінальним актом цієї драми. Україні доведеться пройти через важкі випробування, мобілізуючи всі внутрішні резерви, тоді як Захід має усвідомити: інвестиція в перемогу України у 2026 році — це ціна безпеки всього демократичного світу на десятиліття вперед. Питання залишається відкритим: чи вистачить демократіям рішучості дотиснути агресора саме зараз, коли його ресурсна база починає тріщати по швах.