Історичні зміни в церковному календарі України докорінно змінили підхід до відзначення зимових свят. Який статус має дата 7 січня сьогодні, хто продовжує святкувати за старим стилем та як законодавство регулює це питання.
Сьогоднішня дата, 7 січня, для багатьох поколінь українців була синонімом родинного затишку та коляди. Однак в умовах сучасної Realnist (реальності) та прагнення українського суспільства до ментального відмежування від країни-агресора, календарне питання набуло не лише релігійного, а й політичного забарвлення. Перехід Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) на новоюліанський календар офіційно переніс святкування Різдва Христового на 25 грудня, синхронізувавши український церковний рік із більшістю християнського світу.
Скасування вихідного та новий державний статус
Ключовою зміною, яку відчули всі громадяни незалежно від конфесійної приналежності, стало скасування статусу офіційного вихідного дня для 7 січня. У липні 2023 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №9431, яким внесла зміни до Кодексу законів про працю. Відтепер єдиною державною датою святкування Різдва визначено 25 грудня.
Це рішення стало логічним продовженням церковної реформи. Оскільки дві найбільші церкви країни — ПЦУ та УГКЦ — змінили свої календарі з 1 вересня 2023 року, держава адаптувала світське законодавство під нові релігійні реалії. Тож 7 січня 2024 та 2025 років є звичайними робочими днями (якщо вони не припадають на суботу чи неділю), що підкреслює остаточність переходу на новий стиль.
Хто продовжує святкувати 7 січня?
Попри офіційні зміни, дата 7 січня не зникла безслідно з релігійного життя країни. За юліанським календарем (старим стилем) продовжують жити:
- Українська православна церква (що перебуває в єдності з МП): Ця конфесія не приєдналася до календарної реформи й продовжує відзначати нерухомі свята за старим стилем.
- Окремі парафії ПЦУ: Під час впровадження реформи Помісний собор ПЦУ залишив за парафіями та монастирями право (за умови погодження з єпископом) тимчасово залишатися на старому календарі. Це перехідний період, необхідний для адаптації консервативної частини вірян.
- Світове православ’я: Варто зазначити, що 7 січня Різдво продовжують відзначати Єрусалимська, Грузинська, Сербська та Польська православні церкви, а також монастирі Афону.
Для вірян, які дотримуються старого стилю, сьогоднішній день є закінченням Пилипівського посту (Різдвяного посту) та початком святкового періоду, що супроводжується традиційними богослужіннями.
Традиції незмінні, змінюються лише дати
Важливо розуміти, що сутність свята не залежить від дати в календарі. Ті, хто святкує сьогодні, дотримуються тих самих багатовікових українських традицій:
- Святий Вечір: Напередодні, 6 січня ввечері, родини збиралися за столом із 12 пісними стравами, головною з яких є кутя.
- Дідух: Символ урожаю та духів предків, який ставлять на почесне місце в хаті.
- Колядки та вертепи: Прославлення народження Христа через пісні та театралізовані дійства.
Проте варто зауважити, що для вірян, які перейшли на новоюліанський календар, період різдвяних свят вже завершився. За новим стилем, 6 січня відзначається Хрещення Господнє (Водохреще), що закриває різдвяно-новорічний цикл. Така дуалістичність створює певну плутанину в суспільстві, але релігієзнавці прогнозують, що з кожним роком кількість прихильників старої дати зменшуватиметься природним шляхом.
Суспільний вимір реформи
Перехід на 25 грудня — це не лише про астрономічну точність (адже юліанський календар відстає від астрономічного часу), а й про цивілізаційний вибір. “Геть від Москви” — це гасло стосується і церковного календаря, адже тривалий час спільна дата святкування використовувалася російською пропагандою як маркер “спільного духовного простору”.
Сьогодні Україна повертається до своїх історичних традицій у контексті європейської сім’ї народів. Хоча 7 січня залишається важливою датою для частини громадян, тенденція є очевидною: українське суспільство поступово, але впевнено консолідується навколо дати 25 грудня.
Детальніше про особливості святкування читайте у матеріалі: інформація з джерела.