Ніч проти 9 січня для Львова прозвучала інакше, ніж зазвичай, повідомляє Realnist за інформацією BBC та NV. Серія вибухів прийшла швидко, а версія про «Орєшнік» одразу підняла планку тривоги. Тепер у справі є ще й фізичні докази: СБУ показала уламки ракети.
Що сталося у Львові в ніч на 9 січня
Після 23:00 по всій Україні оголосили тривогу через загрозу балістики. Паралельно летіли дрони, а в багатьох регіонах лунали вибухи. Для Львова окремих попереджень могло не бути, однак близько опівночі місто почуло серію гучних ударів.
Міська влада підтвердила вибухи, а обласна адміністрація повідомила про атаку на об’єкт критичної інфраструктури. Житлові будинки та цивільні об’єкти, за попередніми даними, не постраждали. На місці працювали профільні служби, а характер ураження уточнювали вже після удару.
Окремий побутовий наслідок відчули мешканці Рудного. Там спрацювала автоматична система газової безпеки через ударну хвилю, тому газ тимчасово відключили для 376 абонентів. Це не назвали аварією в мережі, однак людям довелося чекати перевірок і відновлення подачі.
Чому всі заговорили про «Орешник» саме цієї ночі
Тема «Орєшніка» з’явилася ще під час тривоги. Моніторингові повідомлення попереджали про загрозу пуску з полігону «Капустін Яр». Саме звідти, за озвученою інформацією, раніше запускали подібну зброю.
Детальніше Читати
Важлива деталь — темп подій. Тривогу оголосили о 22:36, а вибухи у Львові пролунали дуже швидко. Після відбою окремо згадували «дальнє балістичне озброєння», і це підсилювало версію про ракету середньої дальності.
Росія зранку заявила, що застосувала «Орєшнік», і додала пропагандистське пояснення про нібито «удар у відповідь» по резиденції Путіна. Українська сторона назвала такі аргументи вигаданими. Далі пішла дипломатія: Україна заявила про інформування партнерів та ініціювання термінових міжнародних форматів.
СБУ показала уламки
Тривалий час у подібних історіях лишається головне питання: чим саме вдарили. Цього разу з’явився важливий поворот. СБУ оприлюднила фото уламків «Орєшніка», яким Росія атакувала Львівщину в ніч проти 9 січня.
Йдеться не про «дрібні фрагменти», а про вузли, які дають слідству точнішу картину. Слідчі повідомили про такі знахідки:
- блок стабілізації і наведення, який назвали «мізками» ракети;
- запчастини з двигунної установки;
- фрагменти механізму орієнтації;
- сопло з платформи блоку розведення.
Ці уламки визнали речовими доказами, а далі їх передадуть на поглиблену експертизу. СБУ окремо наголосила на правовій оцінці: застосування такої зброї по цивільній інфраструктурі кваліфікують як воєнний злочин.
Орєшнік: що це за ракета і що про неї відомо
«Орєшнік» найчастіше описують як балістичну ракету середньої дальності. Вона стала відомою широкій публіці після удару по Дніпру 21 листопада 2024 року. Тоді Москва подала її як «новітню систему», а Путін робив показові заяви про «технологічну дуель».
Однак у профільних колах лунали інші версії. Частина експертів та міжнародних медіа припускала, що мова може йти про РС-26 «Рубеж» або модифікацію цієї лінійки. Логіка проста: «Рубеж» довго перебував на межі класифікацій, а ще й дозволяв обходити обмеження договорів до 2019 року.
Ключова небезпека цієї зброї — не лише дальність. Важить саме бойова частина з розведенням. За оцінками, ракета може мати кілька бойових блоків, а кожен блок може нести суббоєприпаси. У відео після атак зазвичай видно серію окремих влучань, а не один удар.
Ще одна ознака — швидкість. У повідомленнях звучали цифри понад 12 300 км/год, а під час польоту по Львівщині згадували близько 13 тисяч км/год. Саме така швидкість і профіль траєкторії створюють додаткову проблему для перехоплення.
Детальніше Читати
Скільки часу летить «Орєшнік»
Для людей тривога часто звучить як «є час». З «Орєшніком» логіка інша, бо вікно дуже коротке. Підльотний час із району пуску може вкладатися приблизно у 15 хвилин.
Це означає, що рахунок іде на хвилини, а інколи й на лічені хвилини. Саме тому ця зброя працює не тільки по цілях, а й по нервах. Вона створює відчуття, що «не встигнеш».
Чи можна збити «Орєшнік»
Питання «чи можна збити Орєшнік» стало одним із найпопулярніших після першого застосування. Відверта відповідь неприємна: це дуже складно. Причина не в одному факторі, а в комбінації швидкості та множинних бойових блоків.
Навіть якщо система ППО здатна працювати по балістиці, тут з’являється додатковий рівень складності. Кожен блок треба перехоплювати окремо. При цьому все відбувається на високій швидкості і під великим кутом заходу.
Patriot показував ефективність проти «Кинджалів» і частини балістики. Однак для «Орєшніка» навіть Patriot може не дати гарантованого результату, якщо ракета заходить на максимальних параметрах. У військових оцінках звучала думка, що для таких цілей потрібні системи рівня THAAD або Aegis Ashore, яких в Україні немає.
Це і є головна різниця між «важко» і «майже нереально». Тому обіцянки Кремля про «неперехоплюваність» є частково пропагандою, але проблема справді існує. Вона потребує не заяв, а посилення можливостей протиракетної оборони.
Чому удар по Львівщині назвали сигналом для Європи
Львівщина близько до кордонів ЄС і НАТО, тому будь-який такий удар читається ширше. Український МЗС назвав атаку тестом для трансатлантичної спільноти. Також пролунали вимоги рішучої відповіді та посилення тиску на агресора.
Україна заявляла про намір ініціювати термінове засідання Ради Безпеки ООН. Так само згадували Раду Україна—НАТО та інші європейські формати. На цьому фоні тема санкцій знову повернулася в центр розмови.
