Український святковий календар останніми роками зазнав тектонічних зрушень, і 2026 рік стає лакмусовим папірцем для перевірки того, наскільки глибоко нові традиції вкорінилися у свідомості суспільства. Поняття «Старий Новий рік» завжди було своєрідним історичним оксюмороном, зрозумілим лише на пострадянському просторі, але після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський стиль ситуація стала ще заплутанішою. Ми на Realnist вирішили детально розібратися, чи є сенс чекати 14 січня, куди поділися традиційні Маланка і Василь, та чому старі звички мають поступитися місцем історичній справедливості.
Історична помилка чи данина традиції: чому виникла плутанина
Щоб зрозуміти сутність події, варто згадати, звідки взагалі взявся цей феномен. Старий Новий рік — це не окреме церковне чи державне свято, а, по суті, календарна колізія. Вона виникла через розбіжність у 13 днів між юліанським календарем («старий стиль») та григоріанським, за яким живе весь світ.
Довгий час українці жили у парадоксальній реальності: світський Новий рік зустрічали 1 січня, а церковні свята, прив’язані до дат (як-от день святого Василя), відзначали за старим стилем — 14 січня. Це створювало унікальну атмосферу, коли свята розтягувалися на два тижні. Однак після реформи 2023 року церковний календар синхронізувався зі світським (майже повністю), що фактично скасувало потребу у дублюванні дат.
Куди зникли Маланка і Василь у 2026 році?
Найбільше запитань у 2026 році виникає щодо народних обрядів. Раніше вечір 13 січня називали Щедрим вечором або святом Маланки, а ранок 14 січня — днем святого Василя, коли хлопці ходили посівати. Зараз ці дати змістилися.
Згідно з новим церковним календарем:
Детальніше Читати
- Свято Маланки (Щедрий вечір) тепер припадає на 31 грудня.
- День святого Василя Великого відзначається 1 січня.
Тобто, посівати «на старий Новий рік» (14 січня) тепер з погляду церковного уставу та логіки календаря — недоречно. Обряд засівання, який символізує побажання добробуту на прийдешній рік, має відбуватися саме в перший день нового року, тобто 1 січня.
Чи варто святкувати 13-14 січня?
Це питання залишається дискусійним у родинному колі, але з офіційної та релігійної точки зору відповідь однозначна: свято втратило своє підґрунтя. Якщо раніше 14 січня було великим релігійним святом Обрізання Господнього та пам’яті Василя Великого, то тепер у цей день у церковному календарі вшановують інших святих, які не мають відношення до новорічних циклів.
Збереження традиції святкування Старого Нового року зараз перетворюється скоріше на світську звичку, «привід зібратися», аніж на подію з сакральним змістом. Етнографи зазначають, що адаптація до нових дат відбувається доволі швидко, адже святкування Маланки та Василя разом із усім світом (31 грудня — 1 січня) виглядає більш логічним та завершеним циклом.
Детальніше Читати
Трансформація святкової культури
2026 рік остаточно закріплює нові реалії. Українці повертаються до європейської традиції, де Різдво передує Новому року, а період свят завершується Водохрещем (яке тепер 6 січня, а не 19-го). Феномен «Старого Нового року» поступово відходить у минуле, залишаючись частиною історії.
Звісно, ніхто не може заборонити накрити стіл 13 січня за старою звичкою. Проте варто пам’ятати: якщо ви хочете дотримуватися українських традицій, щедрувати треба було напередодні 1 січня, а засівати — вранці першого дня року. Час розставив усе на свої місця, ліквідувавши календарну шизофренію, що тривала майже століття.
