В умовах тривалого воєнного стану питання взаємодії громадян із Територіальними центрами комплектування (ТЦК) залишається одним із найгостріших у суспільстві. Поки законодавці вдосконалюють механізми мобілізації, суми стягнень за недотримання правил обліку зростають. Ми в Realnist вирішили розібратися в юридичних тонкощах адміністративної відповідальності та з’ясувати, коли саме настає час платити за власну забудькуватість чи свідоме ігнорування закону.
Що підпадає під статтю 210 КУпАП?
Багато громадян помилково вважають, що штраф загрожує лише за неявку по бойовій повістці. Проте спектр порушень значно ширший. Стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення чітко регламентує відповідальність призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Як роз’яснюють правозахисники, підставою для складання протоколу може стати не лише ігнорування виклику до ТЦК, а й несвоєчасне оновлення персональних даних (адреси проживання, сімейного стану, місця роботи), відсутність на обліку за місцем проживання, а також втрата або псування військово-облікових документів. Фактично, будь-яка невідповідність між реальним станом справ та даними в реєстрі “Оберіг” може трактуватися як порушення.
«Тарифи» воєнного часу: скільки доведеться заплатити
Ключовим фактором, що впливає на розмір покарання, є період вчинення правопорушення. Законодавство чітко розмежовує мирний час та “особливий період” (який діє в Україні зараз). Якщо в мирний час суми штрафів є відносно символічними, то під час воєнного стану цифри стають відчутними для будь-якого сімейного бюджету.
Згідно з чинним законодавством, за порушення в особливий період передбачено накладення штрафу в діапазоні від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У грошовому еквіваленті це становить від 17 000 до 25 500 гривень. Варто зауважити, що повторне порушення протягом року тягне за собою ще суворіші санкції.
Детальніше Читати
Хто і як виписує штраф: процедурні моменти
Важливо розуміти механізм притягнення до відповідальності. Справи про адміністративні правопорушення за статтею 210 розглядають безпосередньо керівники Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Саме вони виносять постанову про накладення стягнення.
Процедура може відбуватися навіть без фізичної присутності порушника, якщо особу було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, але вона не з’явилася. Після винесення постанови у громадянина є законні 15 днів на добровільну сплату штрафу.
Оскарження та наслідки несплати
Постанова ТЦК не є остаточним вироком, який неможливо змінити. Законодавство надає громадянам право на захист своїх інтересів у судовому порядку. На оскарження постанови про адміністративне правопорушення виділяється 10 днів з моменту її винесення.
Детальніше Читати
Якщо ж штраф не сплачено добровільно і не оскаржено в суді, справа передається до виконавчої служби. У такому випадку сума стягнення подвоюється, а до неї додаються витрати на виконавче провадження. Крім того, державні виконавці отримують право накладати арешт на банківські рахунки боржника, рухоме та нерухоме майно, що може призвести до значно серйозніших проблем, ніж початковий візит до військкомату.
