У центрі Європи знову заговорили про межі допустимого у світовій політиці. У Данії тисячі людей вийшли на масові протести на знак солідарності з Гренландією після різких заяв президента США Дональд Трамп про можливість встановлення контролю над островом. Акції стали не лише жестом підтримки автономії Гренландії, а й сигналом Вашингтону: питання суверенітету не є предметом торгу, пише Realnist за даними Суспільне Новини.
Протести в Данії: що сталося і де вийшли люди
Наймасовіша акція відбулася у Копенгаген. Демонстранти зібралися на Ратушній площі, після чого рушили маршем до посольства США.
«Гренландія не продається», — скандували учасники ходи.
За оцінками організаторів, у столиці Данії на вулиці вийшли понад 20 тисяч людей. Протести також відбулися в Орхусі, Ольборзі, Оденсе та інших містах країни.
Цифра вражає ще більше, якщо згадати, що населення столиці Гренландії Нуук становить близько 20 тисяч осіб.
Символи протесту і меседжі вулиці
Протестувальники тримали червоно-білі прапори Гренландії та плакати з гаслами «Руки геть від Гренландії». Особливу увагу привернули бейсболки з написом Make America Go Away — очевидна іронічна відповідь на слоган Трампа Make America Great Again.
Організатори акції, серед яких були гренландські активісти та неурядова організація ActionAid Denmark, наголосили, що протести спеціально приурочили до візиту американських сенаторів до Данії.
Протести у Гренландії: Нуук відповів синхронно
Акції солідарності пройшли і в Нуук. Колона протестувальників на чолі з прем’єр-міністром Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен вирушила до американського консульства.
«Лише народ Гренландії має право вирішувати власну долю», — заявив Нільсен, звертаючись до учасників маршу.
Він нагадав, що у 1979 році гренландці вже зробили свій вибір, проголосувавши за автономію у складі Королівства Данія.
Детальніше Читати
Чому США знову заговорили про Гренландію
Інтерес США до острова не є новим. Ще під час першого президентського терміну Трамп відкрито пропонував Данії гроші за Гренландію. Тоді йшлося про сотні мільйонів доларів щорічно.
Після повернення Трампа до активної політики риторика загострилася. У 2025–2026 роках він неодноразово заявляв, що контроль над Гренландією є «життєво необхідним» для національної безпеки США.
Американська аргументація зводиться до кількох пунктів:
- стратегічне розташування острова в Арктиці;
- близькість до маршрутів російських і китайських військових;
- запаси корисних копалин;
- наявність американських військових об’єктів.
Саме ця логіка і викликала хвилю обурення у Данії та Європі.
Реакція Данії та Європи
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен жорстко відреагувала на заяви Вашингтона.
«Сполучені Штати не мають права анексувати жодну частину Королівства Данія», — наголосила вона.
Країни ЄС і союзники по НАТО підтримали цю позицію. Німеччина, Франція, Велика Британія та інші держави заявили, що питання безпеки Арктики має вирішуватися колективно.
Детальніше Читати
Президент України Володимир Зеленський також публічно висловив підтримку суверенітету Данії та Гренландії.
Військовий фактор: чому ситуація загострюється
На тлі протестів Данія оголосила про посилення військової присутності в Гренландії. Йдеться про навчальну та оборонну активність за участі союзників.
До регіону вже направили або планують направити військових:
- з Норвегії;
- з Німеччини;
- з Франції;
- з Великої Британії.
Острів дедалі більше перетворюється на ключову точку геополітичної напруги.
Думка експертів
Політологи зазначають, що протести в Данії мають не лише символічний характер. Це сигнал для США, що навіть союзники не готові миритися з риторикою тиску.
Аналітики з питань міжнародної безпеки наголошують: будь-яка спроба силового або економічного примусу може підірвати довіру всередині НАТО.
Масові протести в Данії показали, що питання Гренландії вийшло далеко за межі дипломатичних заяв. Для данців і гренландців це не геополітична абстракція, а питання ідентичності та права на самовизначення. У світі, де кордони знову намагаються перекроювати, вулиця нагадує: не все вирішується за зачиненими дверима.
