У Давосі прозвучала фраза, яка одразу стала пошуковим запитом. Голова МВФ Крісталіна Георгієва сказала: Україні доведеться відмовлятися від субсидій на електроенергію та опалення. Паралельно МВФ хоче “справедливіші” податки й швидші реформи. Для країни у війні це звучить як політична міна, пише Realnist за даними Мінфін.
Голова МВФ закликала скасувати субсидії
Георгієва виступала на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Вона визнала, чому держава тримає тарифи нижчими. Але наголосила: від цього механізму доведеться відходити.
“Ми розуміємо причини нинішніх рішень… але від цього доведеться відмовлятися.”
У її промові прозвучав і ще один образ. Україна, мовляв, може стати “європейським левом” темпів зростання. Але лише після завершення “болісних” реформ.
Чи будуть субсидії в Україні
Коли люди пишуть “скасування субсидій”, часто змішують різні речі. Є субсидії для домогосподарств як адресна допомога. А є субсидування тарифів через утримання цін нижче ринку.
Георгієва говорила саме про субсидування електроенергії та опалення для населення. Тобто про широку підтримку ціни, а не про точкову допомогу.
Детальніше Читати
Коли можуть підвищити тарифи: що відомо про план МВФ і дедлайни
У межах чинної програми EFF Україна зобов’язалася готувати план лібералізації ринків газу й електрики. У фокусі — реформа ПСО та перехід до ринковіших правил.
МВФ оцінював, що станом на середину 2025 року тарифи для населення покривали близько 50% ринкової вартості енергоносіїв. Це і є причина постійного тиску на тему “вирівнювання”.
Найближчий важливий маркер — перегляд програми, який може відбутися у лютому 2026 року. Темп рішень залежить від прогресу зі структурними маяками.
Детальніше Читати
Що таке ПСО простими словами
ПСО — це спецзобов’язання, які утримують ціну для населення. Вони перекладають частину витрат на інших учасників ринку. У кризі це виглядає як “подушка”. Але для МВФ це гальмо ринку.
І тут з’являється ключова вимога: замінити широку знижку на ціну адресною підтримкою вразливих. Це звучить технічно. Але наслідок дуже побутовий: платіжки можуть змінитися.
Податкова реформа від МВФ
Друга лінія тиску — фіскальна. Георгієва сказала, що МВФ разом з Україною шукає підхід до справедливішого розподілу податкового навантаження. Вона назвала це непопулярним, але потрібним.
У цій темі вже сплив і конкретний тригер: пільги з ПДВ, зокрема в контексті ФОПів. Георгієва публічно говорила, що для нової програми може бути достатньо внесення законопроєкту, а не негайного ухвалення.
Кадровий голод в Україні
Георгієва підкреслила ще одну річ. Для багатьох підприємців брак людей став гострішим за безпеку. Вона сказала, що МВФ готовий допомагати в практичних рішеннях.
Йдеться про три напрямки, які найчастіше звучать у запитах:
Детальніше Читати
- повернення біженців;
- зниження структурного безробіття;
- інтеграція ветеранів у ринок праці.
Це не “соціальна” вставка. Це питання продуктивності й податків.
ЄС, корупція і внутрішні чвари: три умови, які назвала Георгієва
Вона назвала вступ до ЄС головним стимулом для економіки. Але поставила умови. Потрібні єдність, боротьба з корупцією та впевненість назовні.
“Вірте в себе як у лева… вставайте вранці та ричіть.”
Сенс меседжу простий. Реформи не “для МВФ”. Вони для довіри інвестора.
Нова програма МВФ 2026–2029
Паралельно з дискусією в Давосі звучить інша цифра. Георгієва говорила про намір просити раду директорів схвалити нову програму на $8,1 млрд. Український Мінфін також підтверджував параметри програми EFF на 2026–2029 роки.
Скільки Україна платила МВФ і скільки отримала
Фінансова картина не виглядає “подарунком”. Минулого року Україна платила за старими зобов’язаннями. У публічному контексті звучали такі оцінки: понад $1,7 млрд основного боргу та понад $500 млн відсотків. Отримання траншів за програмою було меншим за виплати.
Цей дисбаланс і робить реформи політично вибуховими. Але й фінансово неминучими.
Коротко: що саме МВФ хоче змінити
Щоб не загубитися в деталях, ось суть в одному блоці. Це відповідає тому, що люди найчастіше шукають.
| Питання з Google | Що радить МВФ | Як це відчує людина |
|---|---|---|
| Скасування субсидій | Відхід від занижених тарифів | Можливий перерахунок платіжок |
| Податкова реформа | “Справедливіший” тягар, зміни ПДВ | Нові правила для бізнесу |
| Ринок праці | Повернення людей, інтеграція ветеранів | Вплив на зарплати й дефіцит кадрів |
| ЄС і корупція | Єдність, антикорупція, довіра | Швидкість інвестицій і кредитів |
Після цього виникає головне питання: чи це “вимога завтра”. Ні. Але напрямок чіткий.
