Ми на Realnist стежимо за історіями, де бюрократія стикається з війною. Цього разу йдеться про Назара Далецького. Його вважали загиблим і навіть поховали “за ДНК”, інформує BBC. А 5 лютого він повернувся з російського полону живим. Після цього в медіа розійшлася чутка: родину нібито змусять повернути 15 млн гривень. 11 лютого Міноборони цю версію публічно спростувало.
Це рідкісний випадок, коли новина має два удари поспіль. Спочатку — втрата, підтверджена експертизою. Потім — повернення живим. І вже після цього — страх, що держава “виставить рахунок” за допомогу, яку родина отримала в найгірший день.
Чому з’явилися чутки про повернення 15 млн
Після обміну 5 лютого історія швидко стала публічною. На цьому тлі прозвучали слова про “юридичний момент” і можливе повернення коштів. Соцмережі підхопили тему миттєво. Для людей це прозвучало як вирок: ніби родина має платити за помилку системи.
Позиція Міноборони
11 лютого Міноборони заявило, що всі виплати були здійснені законно. Вони нараховувалися за офіційно встановленими на той момент обставинами.
Ключове — у відомства немає правових підстав переглядати рішення. Так само немає наміру тиснути на родину, щоб вона щось повертала.
Окремо Міноборони підкреслило людський аспект. Додатково травмувати сім’ю, яка вже пережила надзвичайні обставини, — неприпустимо.
Хто такий Назар Далецький і чому ця історія шокувала країну
Назар Далецький служив у війську, а з 2022 року зник із зв’язку. Згодом родині повідомили про загибель. У 2023 році ДНК-експертиза дала підтвердження, після чого відбувся похорон.
У лютому 2026-го він повернувся з полону. Цей факт перевернув все. Передусім — для родини. А також для системи, яка покладається на ідентифікацію під час війни.
Що буде далі
Після заяви Міноборони головна інтрига змістилася. Тепер питання не “хто віддасть 15 млн”. Питання інше: як так сталося, що експертиза і реальність розійшлися.
У такій ситуації важливо говорити про речі, які держава має допрацювати:
- чіткий алгоритм дій, коли військовий повертається живим після офіційного підтвердження загибелі;
- обмін даними між відомствами без затримок і втрат;
- додаткові запобіжники в ідентифікації, коли є сумніви.
Після цього списку варто сказати прямо: родина не повинна ставати “відповідальною” за збій. Саме це і зафіксувала позиція Міноборони.