Вогняний ранок 12 лютого: Росія здійснила комбіновану атаку на Київ, Одесу, Дніпро та Павлоград

Ранок 12 лютого розпочався з масштабної повітряної тривоги: ворог застосував ракети різних типів та ударні безпілотники. Під прицілом опинилися критична інфраструктура та житлові квартали чотирьох стратегічних міст.

7 хв. читання
Вогняний ранок 12 лютого: Росія здійснила комбіновану атаку на Київ, Одесу, Дніпро та Павлоград

Ранок четверга, 12 лютого 2026 року, став черговим випробуванням для української системи протиповітряної оборони та цивільного населення. Російська Федерація завдала масованого комбінованого удару, застосувавши крилаті ракети, балістику та ударні безпілотники. Географія атаки охопила центр, південь та схід країни, а головними цілями стали Київ, Одеса, Дніпро та Павлоград. Команда Realnist.com оперативно зібрала всю доступну інформацію про наслідки обстрілів, тактику ворога та реакцію екстрених служб.

Ця атака стала однією з найскладніших за структурою за останні місяці. Ворог використав тактику “зіркового нальоту”, запускаючи ракети з різних напрямків з метою виснаження та розосередження української ППО. Сигнали повітряної тривоги лунали по всій країні понад п’ять годин, а звуки вибухів чули мільйони українців.

Хронологія та тактика удару: особливості 12 лютого

Атака розпочалася ще вночі з запуску кількох груп ударних БпЛА типу “Shahed” з південного та північного напрямків. Дрони-камікадзе виконували роль не лише ударних засобів, а й розвідників, намагаючись виявити позиції українських зенітно-ракетних комплексів перед основним ракетним залпом.

Близько 05:30 ранку моніторингові канали зафіксували пуски крилатих ракет Х-101/Х-555 зі стратегічних бомбардувальників Ту-95МС з району Каспійського моря. Одночасно з акваторії Чорного моря були випущені “Калібри”. Проте головною загрозою цього разу стала балістика: за попередніми даними, по Дніпру та Павлограду було завдано ударів ракетами “Іскандер-М” та С-400, що летять по балістичній траєкторії, залишаючи мінімальний час для реакції.

Як інформація з джерела повідомляє, серія потужних вибухів пролунала майже одночасно у кількох обласних центрах, що свідчить про ретельно сплановану координацію дій агресора. Особливістю цього удару стало масоване застосування засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) на ракетах, що ускладнювало їх перехоплення.

Київ: столиця під прицілом

Для Києва це була одна з найнапруженіших ночей зими 2026 року. Ворог намагався атакувати столицю з різних боків, ракети постійно змінювали курс, маневруючи між областями. За повідомленням Київської міської військової адміністрації (КМВА), силам ППО вдалося знищити більшість повітряних цілей ще на підступах до міста.

Проте, падіння уламків зафіксовано у кількох районах столиці:

  • Дарницький район: Уламки ракети впали на територію приватного сектору, спричинивши пожежу в господарчій будівлі.
  • Оболонський район: Зафіксовано пошкодження скління в багатоповерховому будинку та займання декількох автомобілів на парковці.
  • Святошинський район: Уламки впали у лісопарковій зоні, не завдавши шкоди інфраструктурі.

Медики надали допомогу кільком постраждалим з гострою реакцією на стрес, серйозних фізичних травм у киян, на щастя, не зафіксовано. Вкотре ефективність показала багаторівнева система оборони столиці, яка інтегрує як радянські зразки, так і сучасні західні комплекси.

Одеса: удар по логістиці та портовій інфраструктурі

Ситуація в Одесі виявилася складнішою. Південний регіон атакували як з повітря, так і з моря. Основний удар припав на прибережну зону та об’єкти логістики. Одеська обласна військова адміністрація повідомила про влучання в один із промислових об’єктів у передмісті, що спричинило масштабну пожежу.

Ворог продовжує системно тероризувати Одесу, намагаючись підірвати морський експортний потенціал України. Окрім портової інфраструктури, під загрозою опинилися житлові квартали. Внаслідок вибухової хвилі у Пересипському районі пошкоджено фасад навчального закладу та вибито вікна у прилеглих житлових будинках.

Рятувальники ДСНС оперативно прибули на місця влучань. Гасіння пожежі ускладнювалося повторною загрозою ударів, проте завдяки злагодженим діям вогонь вдалося локалізувати. Інформація про постраждалих уточнюється, але вже відомо про трьох госпіталізованих у стані середньої тяжкості.

Дніпро та Павлоград: важкий ранок для Дніпропетровщини

Найбільш інтенсивним ударом цього ранку стала атака на Дніпропетровську область. Дніпро та Павлоград, як ключові промислові та логістичні вузли, опинилися під шквальним вогнем.

Ситуація у Дніпрі

У Дніпрі серія вибухів пролунала близько 06:15. Ворог, ймовірно, використав комбінацію крилатих та балістичних ракет. Зафіксовано пошкодження об’єкта енергетичної інфраструктури, що призвело до локальних перебоїв з електропостачанням у деяких районах міста. Енергетики вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи, застосувавши резервні схеми живлення.

Також постраждав один із медичних закладів міста. Вибуховою хвилею пошкоджено вікна хірургічного корпусу. Пацієнти та персонал вчасно перейшли в укриття, що дозволило уникнути жертв. Це черговий доказ того, що для агресора не існує “червоних ліній” та захищених об’єктів згідно з міжнародним гуманітарним правом.

Павлоград: удар по транспортному хабу

Павлоград, який є стратегічно важливим залізничним та транспортним вузлом, зазнав масованої атаки. Місцева влада закликає мешканців зберігати інформаційну тишу та не публікувати фото чи відео з місць влучань. Відомо про пошкодження у приватному секторі та руйнування складських приміщень одного з підприємств.

Атака на Павлоград може свідчити про намагання ворога порушити логістичні ланцюжки постачання для українського угруповання військ на сході. Місто неодноразово ставало ціллю подібних ударів, але стійкість місцевих служб та мешканців дозволяє швидко ліквідовувати наслідки.

Аналіз засобів ураження: чим атакували Україну

Військові експерти відзначають зміну у підходах російського командування до планування повітряних операцій. Якщо раніше удари часто були зосереджені на одному типі цілей (наприклад, лише енергетика), то атака 12 лютого 2026 року мала ознаки комплексної операції на виснаження.

  1. Ракети Х-101/Х-555: Використовувалися для ураження цілей на великих дистанціях. Модернізовані версії цих ракет оснащені тепловими пастками для обману ППО, що фіксувалося і цього разу.
  2. Балістика (“Іскандер-М”/KN-23): Застосування північнокорейських ракет KN-23 стає системним. Їх низька точність компенсується великою руйнівною силою, що становить підвищену загрозу для житлової забудови.
  3. Ударні БпЛА: Використання “Шахедів” з термобаричною бойовою частиною значно збільшує масштаби руйнувань при влучанні у закриті приміщення.

Реакція міжнародної спільноти та подальші кроки

Масована атака на цивільні об’єкти чотирьох великих міст України вже викликала реакцію західних партнерів. Посли країн G7 та представники ООН засудили дії агресора, назвавши їх черговим актом терору проти мирного населення. Очікується, що цей інцидент стане темою для обговорення на найближчому засіданні Ради безпеки ООН.

Військово-політичне керівництво України наголошує на необхідності посилення “повітряного щита”. Події 12 лютого яскраво демонструють, що наявних систем ППО, попри їхню ефективність, недостатньо для повного захисту всієї території країни від масованих комбінованих атак. Пріоритетом залишається отримання додаткових батарей Patriot та SAMP/T, здатних збивати балістичні цілі.

Рятувальні операції у Києві, Одесі, Дніпрі та Павлограді тривають. Комунальні служби працюють у посиленому режимі, щоб відновити подачу тепла та світла там, де це необхідно. Українці вкотре демонструють неймовірну стійкість та здатність гуртуватися перед обличчям небезпеки.

Поділіться цією статтею