Скандал навколо фінансової звітності “Госпітальєрів”: мережа фондів, криптовалюта та база за пів мільйона доларів

У сучасному українському суспільстві, де волонтерський рух став одним із фундаментальних стовпів національного спротиву та забезпечення армії, питання абсолютної прозорості та жорсткої підзвітності благодійних зборів набуває безпрецедентної ваги. Будь-яка тінь сумніву щодо цільового використання суспільних пожертв миттєво викликає гостру реакцію як серед цивільного населення, так і в колі військовослужбовців. Як зазначають аналітики нашого інформаційного порталу Реальність, інформаційний простір України сколихнула масштабна і дуже болюча дискусія навколо фінансової діяльності одного з найвідоміших, найповажніших та найефективніших добровольчих медичних підрозділів — батальйону «Госпітальєри». Організація, яка роками героїчно рятує життя українських захисників на найгарячіших ділянках фронту, раптово опинилася в епіцентрі складних запитань щодо структури своїх юридичних осіб, управління криптовалютними гаманцями та обґрунтованості витрат на придбання нової нерухомості.

Передумови інформаційного вибуху: запитання від журналістів

Дискусія навколо фінансових справ добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри», який спеціалізується на домедичній допомозі та складній евакуації поранених військовослужбовців безпосередньо з лінії зіткнення, розпочалася не на порожньому місці. Питання щодо прозорості використання зібраних благодійних коштів були публічно підняті представниками медійної спільноти та уважними користувачами соціальних мереж. Каталізатором суспільного обговорення став допис журналістки Ольги Худецької, яка відкрито поставила керівництву підрозділу низку конкретних запитань щодо їхньої звітності.

Зокрема, журналістка висловила гостре бажання побачити консолідовану звітність підрозділу за всі проведені збори коштів. Її публічне звернення містило прямі запитання щодо статусу нової бази батальйону: чи була вона остаточно придбана, і чи є об’єкт, куплений у серпні 2025 року на нову громадську організацію, саме тією базою, про яку йшла мова в публічних комунікаціях підрозділу. Ці запитання стали відправною точкою для значно глибшого аналізу фінансової архітектури організації.

Складна архітектура: 14 юридичних осіб та британські мільйони

У ході розгортання дискусії громадськість дізналася, що організаційна структура «Госпітальєрів» є значно складнішою, ніж просто один волонтерський фонд. Журналістка звернула увагу аудиторії на той факт, що діяльність медичної організації тісно пов’язана з цілою розгалуженою мережею юридичних осіб. За її підрахунками та оприлюдненими даними, йдеться щонайменше про чотирнадцять різних структур різних форм власності. Серед них фігурують громадські організації, благодійні фонди та навіть товариства з обмеженою відповідальністю.

Наявність такої кількості юридичних осіб сама по собі значно ускладнює процес фінансового моніторингу та консолідованого аудиту. Проте найбільший резонанс викликала інформація про те, що частина з цих чотирнадцяти структур, за даними розслідувачів, офіційно оформлена на родичів або близьких знайомих однієї особи. У практиці громадського контролю такі кадрові перетини часто розглядаються як потенційні ризики для прозорого управління фінансами, що й викликало хвилю занепокоєння серед донорів.

Більше того, з’ясувалося, що фінансова географія підрозділу виходить далеко за межі України. Згідно із заявами, у Великій Британії паралельно функціонують дві юридичні структури, які безпосередньо пов’язані з батальйоном «Госпітальєри». Завдяки роботі цих британських організацій, за наданою інформацією, було успішно зібрано близько 1,3 мільйона фунтів стерлінгів благодійних пожертв від іноземних громадян та діаспори. Оперування такими колосальними сумами у валюті вимагає кришталево чистої звітності міжнародного рівня, аби уникнути будь-яких репутаційних втрат перед західними партнерами.

Криптовалютні загадки та транзакції дрібними сумами

Ще одним гострим кутом у цій історії стало використання цифрових активів. Як відомо, сучасні волонтерські фонди активно залучають криптовалюти для полегшення міжнародних переказів. Окремі користувачі соціальних мереж, які займаються OSINT-розвідкою та аналізом блокчейну, звернули пильну увагу на збори коштів через криптовалютні гаманці батальйону. Вони виявили тривожну тенденцію: повідомлялося, що частина адрес криптогаманців, які раніше використовувалися для накопичення донатів, згодом раптово зникла з публічного доступу.

За непідтвердженими даними, які почали масово поширюватися в інтернет-мережі, з таких прихованих гаманців могли бути виведені значні обсяги коштів. Озвучувалася сума, що перевищує 200 тисяч доларів США, що в еквіваленті дорівнює близько 9 мільйонам гривень. Крім цього, після початку активного громадського моніторингу, користувачі зафіксували та повідомили про регулярне зняття невеликих сум із банківських рахунків зборів. Такі дії, за відсутності оперативного публічного пояснення, породили додаткові підозри у нецільовому використанні волонтерських грошей та спровокували гучні заклики до негайного розкриття всієї фінансової історії.

Офіційна позиція Яни Зінкевич: визнання проблем та готовність до відкритості

Реакція керівництва батальйону на зростаючий скандал не змусила себе чекати. Офіційну позицію організації представила її засновниця та незмінна командирка, народна депутатка України Яна Зінкевич. Вона виступила із заявою, в якій повідомила, що організація чує запит суспільства, активно готує великий зведений фінансовий звіт і абсолютно готова до будь-яких фахових перевірок.

Зінкевич обрала стратегію відкритого діалогу і не стала заперечувати наявність комунікаційних проблем. Вона чесно визнала, що публічна фінансова звітність батальйону за деякі минулі періоди дійсно могла виходити не в повному обсязі або з певними затримками. Командирка пояснила ці недоліки виключно об’єктивними факторами: надзвичайно великим обсягом щоденної операційної роботи на лінії фронту та надскладною логістикою забезпечення діяльності десятків екіпажів підрозділу. Коли стоїть вибір між бюрократією та порятунком пораненого, пріоритет завжди надається життю, що іноді призводило до відставання в паперовій роботі.

Мільйонні інвестиції в інфраструктуру: деталі купівлі нової бази

Найбільш детальні пояснення від керівництва стосувалися саме витрат на нерухомість. Яна Зінкевич підтвердила факт придбання нового великого об’єкта, розкривши при цьому конкретні цифри та причини такого рішення. За її словами, батальйон був поставлений перед жорсткою необхідністю купівлі нової бази після трагічних подій 2025 року, коли попередню інфраструктуру підрозділу було вщент знищено внаслідок прицільного російського ракетного удару по місту Павлоград. Підрозділ не міг функціонувати просто неба і потребував надійного тилу.

Озвучені цифри дають розуміння масштабу проєкту. Вартість придбаного об’єкта нерухомості становила 561 680 доларів США. За ці кошти було викуплено приміщення колосальної площі — близько 6000 квадратних метрів (що в перерахунку становить менше 100 доларів за квадратний метр і є цілком ринковою, або навіть заниженою ціною для таких споруд). Однак сама будівля потребувала капітального ремонту. Командирка повідомила, що наразі вже виконано важливу частину робіт — встановлено 150 нових вікон, на що було витрачено близько 2 мільйонів гривень.

Проте головні витрати ще попереду. Реалізація повного проєкту реконструкції бази, який має перетворити її на сучасний медичний та тренувальний хаб із належними інженерними системами та автономною енергетичною інфраструктурою, за попередніми оцінками коштуватиме ще приблизно 22 мільйони гривень. Крім цього, підключення всіх життєво необхідних комунікацій до об’єкта вимагатиме додаткових інвестицій у розмірі близько 4 мільйонів гривень.

Зінкевич категорично наголосила, що її команда не приховує цих цифр і готова надати розслідувачам та представникам громадськості повний доступ до всіх первинних фінансових документів та результатів аудитів. Вона також анонсувала проведення публічного брифінгу, де буде представлена детальна звітність. Командирка підкреслила свою відкритість до розслідувань та підтримку громадського контролю як найкращого запобіжника від корупції, проте закликала до конструктивного діалогу та оперування доказами, а не голослівними звинуваченнями.

Резонанс у військовій спільноті: пошук балансу між довірою та контролем

Скандал не оминув увагою військове та ветеранське середовище, чия реакція виявилася багатогранною. Значна частина військових, ветеранів та волонтерів закликала суспільство зберігати холодний розум, дочекатися офіційної публікації детальних фінансових звітів і не робити передчасних, руйнівних висновків.

Відома військовослужбовиця Ярина Чорногуз стала на захист підрозділу, заявивши, що емоційні публічні дискусії в соцмережах не повинні завдавати невиправданої шкоди репутації легендарного добровольчого підрозділу, який вже багато років поспіль виконує надважку роботу на передовій.

З іншого боку, багато учасників обговорення акцентують увагу на тому, що жодні минулі чи теперішні бойові заслуги не скасовують вимог до максимальної прозорості в поводженні з донатами. Цю думку влучно висловив військовослужбовець 24-ї ОШБ «Айдар» Станіслав Бунятов (позивний «Осман»). Він закликав не вішати ярлики на всіх парамедиків батальйону: «Усі ми розуміємо, що ставити клеймо на всіх госпітальєрах неправильно. Звичайні фронтові янголи не мають жодного відношення до муток шишок і тих звітів. Я вдячний кожному медику за відданість нашій спільній справі та за кожне врятоване життя наших побратимів. Винних покарати, гідних відзначити».

Водночас, ветеран російсько-української війни Олег Симороз дав дещо іншу оцінку подіям. Він з гіркотою охарактеризував цю інформаційну бурю як «чергову історію, яка підриває репутацію волонтерського руху» в країні загалом. Симороз висловив тверде сподівання, що командирка Яна Зінкевич найближчим часом дасть вичерпні публічні пояснення щодо кожної витраченої гривні.

Історія добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри» веде свій відлік з буремного 2014 року. З того часу організація виросла у потужну структуру, яка займається наданням домедичної допомоги та евакуацією найважчих поранених із зони безпосередніх бойових дій. Статистика їхньої роботи говорить сама за себе: за даними організації, станом на початок 2026 року безстрашні медики батальйону здійснили понад 43 тисячі евакуацій поранених українських військових з лінії вогню.

Як об’єктивно інформація з джерела інформує читачів, ця безпрецедентна кількість врятованих життів є незаперечним фактом. Однак сучасні реалії вимагають від волонтерських інституцій не лише героїзму на фронті, але й бездоганної бюрократичної та фінансової дисципліни в тилу. Культура масових донатів тримається виключно на абсолютній довірі. Прозорість операцій, чіткі аудити та готовність конструктивно відповідати на незручні запитання суспільства — це не просто юридична вимога, це гарантія того, що волонтерський рух зможе продовжувати свою життєво необхідну підтримку української армії стільки, скільки цього вимагатиме час.