Поки армія воює на швидкості секунд, держава довго працювала на швидкості погоджень. Тепер це намагаються змінити. Ми на Realnist стежимо за тим, як цифрові рішення заходять у військову систему, і цього разу йдеться про один із найчутливіших напрямів — закупівлю БпЛА. Як повідомляє Міністерство оборони, відтепер потреба в дронах формуватиметься автоматично на основі реальних даних з поля бою, а не вручну.
Як працюватиме автоматична закупівля дронів
Модель, яку запускає Міноборони, починається не з бренду і не з виробника. Генеральний штаб за запитами підрозділів формуватиме перелік потреб лише за технічними характеристиками. Тобто без назв моделей і без прив’язки до конкретної компанії. Уже після цього система визначатиме, які саме рішення відповідають бойовому завданню найкраще.
Центром нової логіки стане рейтинг БпЛА. Його будуватимуть на основі даних із кількох цифрових систем. Саме це і є головною зміною: рішення про закупівлю більше не мають залежати від суб’єктивної оцінки окремого чиновника. Міністр оборони Михайло Федоров сформулював цю ідею максимально прямо:
«Це вперше, коли рішення про закупівлі формуються автоматично на основі реальних бойових даних. Якщо дрон не літає або не вражає цілі – система просто не згенерує на нього потребу. Важливий лише реальний бойовий результат».
Щоб ця система не виглядала абстрактно, варто розкласти її на складові. Нижче — коротка карта цифрових джерел, на які спиратиметься нова модель.
| Система | Що дає для закупівель |
|---|---|
| еБали | статистику реальної ефективності дронів на полі бою |
| DOT-Chain | дані про фактичний попит і закупівлі підрозділів на місцях |
| Brave1 Market | інформацію про те, що військові частини купують самостійно |
| DELTA | аналітику бойового застосування і синхронізацію даних |
| Mission Control | бойову аналітику та оцінку застосування рішень |
У сумі це означає просту річ: якщо дрон погано показує себе в бою, система не повинна підтягувати його в закупівлі лише тому, що він “є на ринку”. І навпаки, якщо рішення реально працює, воно отримує вищий шанс зайти в державне замовлення. Саме так Міноборони намагається прибрати те, що Федоров фактично назвав “зоопарком” випадкових і неефективних рішень.
Детальніше Читати
Для чого Міноборони змінює правила гри
Офіційне пояснення звучить жорстко, але чесно: нова модель має прибрати людський фактор, суб’єктивний вплив і корупційні ризики. Це особливо важливо зараз, коли ринок БпЛА в Україні виріс дуже швидко. Ще у листопаді 2025 року в Міноборони заявляли, що в країні вже понад 500 виробників безпілотних систем, а розширення номенклатури саме по собі створює нові ризики для закупівель.
Саме тому новий наказ виглядає не випадковим кроком, а продовженням торішньої лінії. У 2026 році Міноборони планувало проводити 70% закупівель БпЛА через DOT Chain Defence, щоб зменшити роль посередників і прискорити забезпечення військових. Тепер ця цифрова логіка йде далі: не лише канал закупівлі стає більш прозорим, а й саме формування потреби.
У цій реформі є ще один важливий мотив, про який у Міноборони говорять майже без евфемізмів. Військові не мають доопрацьовувати державні покупки “в окопах власними руками”. Якщо система працює чесно, на фронт мають заходити не сирі рішення, а ті, що вже пройшли перевірку боєм. Для армії це питання не комфорту, а часу, ресурсу і часто життя.
Детальніше Читати
Що зміниться в бюджеті на дрони
Разом із новим принципом відбору Міноборони вводить і новий принцип розподілу коштів. Він потрібен для того, щоб система не стала заручницею лише старих рішень і водночас не розчинила бюджет у нескінченних тестах.
Модель виглядає так:
- 80% коштів підуть виключно на рішення, які вже довели свою ефективність за даними систем;
- 20% коштів залишать на інновації та нові розробки для тестування в бойових умовах.
Такий баланс виглядає прагматично. З одного боку, держава робить ставку на те, що вже працює. З іншого — не закриває двері для нових технологій, які ще не набрали достатньої статистики, але можуть стати проривними. Для українського ринку дронів це важливо, бо він розвивається швидко, а фронт постійно змінює запит на техніку.
Чому ця реформа з’явилася саме зараз
Тло для цієї новини доволі промовисте. Того ж 10 березня Рахункова палата повідомила, що понад половину державних контрактів на закупівлю безпілотних систем укладали з порушенням вимог законодавства про закупівлі. Аудит також зафіксував численні факти збільшення вартості, затримок поставок та інших проблем, а загальна сума виявлених недоліків і невідповідностей перевищила 77 млрд грн.
Ця цифра не означає, що вся система не працювала. Але вона добре показує, чому ручне управління закупівлями більше не виглядає прийнятним. Якщо на ринку сотні виробників, якщо рішення швидко змінюються, а контракти регулярно викликають питання, тоді ставка на автоматичний відбір за бойовим результатом виглядає вже не як цифрова мода, а як вимушена управлінська відповідь.
Фактично Міноборони намагається перенести центр ваги з кабінету на поле бою. Не “кому довіряють більше”, а “що працює краще”. Не “який виробник гучніший”, а “який виріб має підтверджену ефективність”. І саме ця зміна може виявитися важливішою за сам наказ.
Детальніше Читати
Що це означає для фронту і виробників
Для війська нова модель означає шанс отримувати більш прогнозовані і справді робочі інструменти. Якщо система запрацює так, як її описують у Міноборони, підрозділи матимуть більше ефективних дронів і менше випадкових закупівель, які доводиться “дотягувати” на місці. Для виробників сигнал теж чіткий: перемагати в цій системі має не презентація, а результат у бойовому середовищі.
Для ринку це може стати болючим, але здоровим фільтром. Частина рішень, які добре виглядали на етапі промоції, ризикує випасти. Натомість виробники, які реально закривають бойову потребу, отримають сильніший аргумент для входу в державні закупівлі. А для країни, яка веде війну виснаження, це означає головне: менше витрат на ілюзії і більше витрат на те, що реально дає ефект.
