Ціновий стрибок лютого: чому інфляція в Україні набирає обертів та що буде з гаманцями громадян

Економічна ситуація в державі залишається динамічною та вкрай чутливою до внутрішніх і зовнішніх викликів, що безпосередньо відображається на купівельній спроможності кожного громадянина. Як зазначає новинний портал Реальність, лютий 2026 року приніс нові зміни на споживчому ринку, підтвердивши тенденцію до поступового, але впевненого зростання цін на ключові групи товарів та послуг. Показники інфляції, які формуються під впливом складної логістики, енергетичних витрат та сезонних факторів, вимагають глибокого розуміння процесів, що відбуваються в українській економіці просто зараз.

Загальна картина споживчого ринку: сухі цифри та їхнє значення

Державна служба статистики оприлюднила свіжі дані, які чітко демонструють інфляційну динаміку кінця зими. Як детально повідомляє інформація з джерела, у лютому 2026 року споживчі ціни зросли на 1% порівняно із січнем. Якщо ж дивитися на картину ширше і порівнювати з аналогічним періодом минулого року, то річна інфляція пришвидшилася до 7,6%. Це помітний крок уперед порівняно із січневим показником, коли річний вимір становив 7,4%.

Окремої уваги заслуговує показник базової інфляції, який виключає короткострокові нерівномірні зміни цін під впливом адміністративних, подієвих та сезонних факторів. Базова інфляція в лютому порівняно із січнем склала 0,7%, а у річному вимірі — 7,0%. Цей індикатор є надзвичайно важливим для Національного банку України, адже він свідчить про фундаментальний ціновий тиск в економіці, не спотворений тимчасовими коливаннями вартості сирих продуктів чи адміністративно регульованих тарифів. Зростання базової інфляції сигналізує про те, що бізнес продовжує перекладати свої збільшені операційні витрати на кінцевого споживача.

Продовольчий кошик: сезонні рекорди та несподівані падіння

Харчові продукти традиційно займають левову частку у витратах пересічного українця, тому будь-які коливання в цьому сегменті відчуваються найгостріше. Загалом ціни на продукти харчування та безалкогольні напої за місяць зросли на 1,4%. Однак ця середня цифра приховує за собою справжні цінові гойдалки в окремих категоріях.

Беззаперечним лідером подорожчання в лютому стали овочі, ціна на які злетіла одразу на 13%. Такий стрімкий стрибок має цілком об’єктивні економічні підґрунтя. Наприкінці зими запаси вітчизняних овочів відкритого ґрунту у сховищах суттєво вичерпуються. Те, що залишається, вимагає значних витрат на зберігання, враховуючи необхідність підтримки температурного режиму за умов нестабільного енергопостачання або використання дорогих генераторів. Крім того, на полицях з’являється все більше імпортної тепличної продукції, яка є апріорі дорожчою через логістику та митні збори.

Також у діапазоні від 0,4% до 6,1% додали у вартості фрукти, продукти переробки зернових, риба, хліб, макаронні вироби, яловичина та молочна продукція. Зростання цін на хліб та макарони частково пояснюється вичерпанням запасів дешевого зерна та зростанням світових цін на продовольство, а також високими витратами пекарів на забезпечення безперебійного енергопостачання.

Цікаво, що у річному вимірі (лютий 2026 до лютого 2025) абсолютним рекордсменом зі зростання цін стали курячі яйця — плюс 32,4%. Цей феномен пов’язаний зі скороченням поголів’я на деяких птахофабриках, зростанням вартості комбікормів та ветеринарних препаратів.

Водночас на ринку спостерігалися і позитивні для споживача тенденції. М’ясо птиці, свинина, цукор, вершкове масло, сало та кисломолочні сири подешевшали від 0,3% до 4,1%. Зниження цін на свинину та птицю часто відбувається після новорічних свят, коли падає ажіотажний попит, а виробники намагаються реалізувати накопичені обсяги продукції.

Шкідливі звички стають дорожчими: алкоголь і тютюн

Сегмент алкогольних напоїв та тютюнових виробів продовжує демонструвати стабільне зростання, додавши за місяць 1,2%. Ця динаміка зумовлена виключно тютюновими виробами, які подорожчали на 1,6%.

Державна політика у сфері акцизного оподаткування є головним драйвером цього процесу. Відповідно до євроінтеграційних зобов’язань, Україна планомірно підвищує акцизи на тютюн, аби наблизити їх до мінімального рівня, встановленого в Європейському Союзі. Тому курцям варто готуватися до того, що сигарети дорожчатимуть і надалі, незалежно від сезону чи врожайності. У річному вимірі алкоголь і тютюн додали солідні 16,6%, що є одним із найвищих показників серед усіх категорій товарів.

Одяг та взуття: час сезонних розпродажів

Єдиною категорією, яка показала впевнене зниження цін у лютому, став одяг і взуття. Загальне здешевлення становило 2,7% (одяг впав у ціні на 3,0%, а взуття — на 2,2%).

Економісти пояснюють це класичним явищем сезонності. Лютий — це місяць традиційних фінальних розпродажів зимових колекцій. Ритейлери намагаються максимально звільнити склади та полиці перед завезенням весняно-літнього асортименту. Щоб стимулювати попит в умовах загального зниження купівельної спроможності населення, магазини змушені пропонувати суттєві знижки на теплі речі. Однак варто розуміти, що вже в березні-квітні, коли на ринок масово зайде нова колекція, імпортована за поточним курсом валют, статистика зафіксує зростання цін у цій категорії.

Транспортна інфраструктура та паливна криза

Транспортні послуги та пальне — це кровоносна система економіки, тому їхнє подорожчання має мультиплікативний ефект і з часом переноситься на вартість усіх без винятку товарів. У лютому ціни в категорії транспорту зросли на 1,4%.

Головним каталізатором тут виступило пальне та мастильні матеріали, які стрибнули в ціні на 3,3%. Нафтопродукти в Україні є повністю імпортованими, тому їхня вартість жорстко прив’язана до котирувань на європейських біржах та валютного курсу. Крім того, ускладнена логістика через західні кордони, черги на митницях та необхідність залучення додаткових транспортних засобів для перевезення пального продовжують тиснути на роздрібні ціни на вітчизняних АЗС. Будь-яке коливання світових цін на нафту через рішення країн ОПЕК+ або геополітичну нестабільність миттєво відбивається на табло українських заправок.

Цікавим нюансом стало здешевлення проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 2,2%. Це може бути пов’язано з гнучкою системою тарифоутворення Укрзалізниці, яка застосовує різні коефіцієнти залежно від дня тижня та періоду року, стимулюючи пасажиропотік у “низький” сезон.

Мобільний зв’язок: ціна енергетичної незалежності

Найбільший шок для споживачів у сфері послуг у лютому спровокував ринок зв’язку. Ціни тут зросли одразу на 5,2%. Причиною цього стало різке підвищення тарифів на мобільний зв’язок — на цілих 9,1% лише за один місяць.

Мобільні оператори пояснюють такі кроки колосальними інвестиціями в енергонезалежність своєї інфраструктури. Утримання тисяч базових станцій, закупівля та обслуговування дизельних і бензинових генераторів, придбання сотень тисяч літрів пального для їхньої роботи, заміна акумуляторних батарей на більш ємні (літієві) — усе це вимагає мільярдних витрат. Бізнес не може постійно субсидувати ці витрати з власних резервів, тому вартість забезпечення стабільного зв’язку в умовах ризиків блекаутів закономірно лягає на плечі абонентів через абонентську плату.

Макроекономічний погляд: що формує інфляційний тиск

Аналізуючи дані за лютий 2026 року, можна виділити кілька фундаментальних факторів, які продовжують штовхати ціни вгору. По-перше, це дефіцит кваліфікованих кадрів. Значна частина працездатного населення перебуває за кордоном або мобілізована. Щоб утримати наявних працівників або залучити нових, бізнес змушений суттєво підвищувати заробітні плати. Зростання фонду оплати праці без відповідного зростання продуктивності автоматично перетворюється на вищу вартість кінцевого продукту або послуги.

По-друге, логістичні витрати залишаються аномально високими. Переорієнтація всіх експортно-імпортних потоків виключно на наземні шляхи через західні кордони та частково розблоковані морські коридори вимагає колосального ресурсу.

По-третє, фактор невизначеності та безпекові ризики. Підприємства закладають у маржу потенційні збитки від пошкодження майна, порушення ланцюгів постачання та необхідність швидкого переміщення виробництв.

Тим не менш, показник інфляції у 7,6% річних залишається цілком керованим і не свідчить про економічну катастрофу. Для порівняння, у перший рік повномасштабного вторгнення інфляція перевищувала 26%. Національний банк України зберігає контроль над ситуацією завдяки виваженій монетарній політиці, управлінню обліковою ставкою та інтервенціям на валютному ринку, що дозволяє утримувати гривню від стрімкої девальвації.

У найближчі місяці економісти очікують продовження помірного інфляційного тиску. З настанням весняних польових робіт зросте попит на пальне з боку аграріїв, що може додатково стимулювати ціни на АЗС. Крім того, на макроекономічному рівні інфляцію стримуватиме зниження світових цін на деякі сировинні товари. Водночас ближче до літа очікується традиційне сезонне зниження цін на овочі та фрукти, яйця і молочну продукцію, що допоможе збалансувати загальний індекс споживчих цін. Головним завданням уряду та центробанку залишається збереження макрофінансової стабільності та адаптація економіки до тривалих викликів, щоб інфляція залишалася передбачуваною та не руйнувала заощадження громадян.