Редакція Realnist аналізує геополітичний шторм, що здійнявся після успішних атак українських морських дронів на танкери «тіньового флоту» Росії.
Ситуація в акваторії Чорного моря знову загострилася до критичної межі. Успішна операція Служби безпеки України та Військово-морських сил, внаслідок якої було уражено підсанкційні нафтотанкери KAIRO та VIRAT, викликала миттєву і доволі гостру реакцію ключових гравців регіону — Туреччини та Казахстану. Якщо для України це черговий крок до перекриття кисню російській економіці, то для наших партнерів у Чорноморському басейні — привід для серйозних економічних та безпекових побоювань.
Команда Realnist розібралася, чому удари по російському експорту так схвилювали Астану та Анкару.
«Тіньовий флот» під прицілом Sea Baby
За даними джерел, останні події в Чорному морі стали результатом спланованої спецоперації. Спочатку з’явилася інформація, що танкер Kairo підірвався на морській міні поблизу Босфору. Однак згодом у СБУ розкрили карти: це була не випадковість, а цілеспрямована робота легендарних морських дронів Sea Baby.
Ураження танкерів Kairo та Virat — це прямий удар по гаманцю Кремля. Ці судна входять до так званого «тіньового флоту», який Москва використовує для обходу цінової стелі на нафту, встановленої країнами G7. Фактично, Україна почала фізично забезпечувати дотримання санкцій, які до цього часто ігнорувалися на папері.
Чому нервує Казахстан?
Найбільш різка риторика пролунала з боку Астани. Міністерство закордонних справ Казахстану висловило офіційний протест, назвавши інцидент «актом агресії» проти цивільної інфраструктури.
Причина такого обурення суто прагматична:
- Залежність від труби: Левова частка казахстанської нафти експортується через Каспійський трубопровідний консорціум (КТК), термінал якого знаходиться саме в російському порту Новоросійськ.
- Загроза бюджету: Будь-які інциденти в акваторії Новоросійська ставлять під загрозу стабільність казахстанського експорту.
- Дипломатичний тиск: Астана заявила, що розглядає ці події як дії, що «завдають шкоди двостороннім відносинам» з Україною, і очікує від Києва гарантій неповторення подібного.
Президент Токаєв вже давно шукає шляхи диверсифікації маршрутів в обхід Росії, навіть звертався за допомогою до Ердогана, але наразі Новоросійськ залишається безальтернативною “голкою” для економіки Казахстану.
Стримана, але тривожна позиція Туреччини
Реакція Анкари традиційно виваженіша, але не менш серйозна. Представник МЗС Туреччини Онджу Кечелі акцентував увагу не на захисті російських інтересів, а на безпеці судноплавства та екології.
Для Туреччини будь-які бойові дії поблизу Босфору — це нічний жах.
- Екологія: Розлив нафти внаслідок удару дрона може спричинити катастрофу біля турецьких курортів та проток.
- Безпека торгівлі: Туреччина позиціонує себе як головний гарант стабільності в Чорному морі. Інциденти у її виключній економічній зоні підривають цей статус.
Анкара знову закликала до припинення вогню та початку мирного процесу, пропонуючи «заморозити» удари по енергетичній інфраструктурі та портах. Втім, поки Росія продовжує використовувати море для терору українських міст, Київ залишає за собою право на асиметричні відповіді.
Висновки для України
Ситуація патова, але стратегічно важлива. Україна демонструє, що у Чорному морі немає безпечних гаваней для російських ресурсів. Однак цей шлях вимагає філігранної дипломатичної роботи, аби не втратити підтримку нейтральних або партнерських країн, чиї економічні інтереси мимоволі потрапляють під перехресний вогонь.
Удари по Kairo та Virat — це сигнал усьому світу: торгівля кривавою нафтою більше не буде безпечним бізнесом.