Редакція Realnist аналізує кадрові зміни в Силах територіальної оборони та їхнє значення для очищення українського війська.
Інформаційний простір сколихнула новина про чергову гучну кадрову ротацію у структурі Збройних сил України. Генерала армії Олександра Кузьмука, постать, яку багато хто асоціює зі старою гвардією української політики та армії, було звільнено з посади позаштатного радника командувача Сил територіальної оборони. Як повідомляє Realnist, це рішення не стало несподіванкою для тих, хто уважно стежить за суспільними настроями, адже питання присутності колишніх представників проросійських політичних сил у лавах оборонних структур під час повномасштабної війни залишається надзвичайно гострим.
Хронологія та причини звільнення
Офіційна заява прес-служби Сил територіальної оборони ЗСУ ставить крапку в дискусіях щодо статусу Кузьмука. Згідно з оприлюдненими даними, наказ про звільнення був підписаний 7 грудня 2025 року.
Варто зазначити, що Олександр Кузьмук обіймав цю посаду з 14 жовтня 2022 року. Саме призначення викликало неоднозначну реакцію ще тоді, проте тривалий час генерал залишався в тіні, виконуючи функції радника на громадських засадах. Тригером для звільнення стала пильна увага громадськості та медіа до політичного бекграунду генерала. Суспільство, яке третій рік живе в умовах тотальної війни, вимагає нульової толерантності до діячів, що мали прямий стосунок до “Партії регіонів” — політичної сили, яка роками готувала ґрунт для російського впливу.
У командуванні Сил ТрО прямо вказали, що рішення ухвалено саме на тлі суспільного запиту. Це свідчить про те, що інститут репутації в Україні, хоч і повільно, але починає працювати навіть у закритих військових структурах.
Детальніше Читати
Політичний шлейф та “Партія регіонів”
Біографія Олександра Кузьмука — це зріз історії української армії та політики часів багатовекторності. Він двічі очолював Міністерство оборони України (1996–2001 та 2004–2005 рр.), і саме на ці періоди припали як спроби реформування, так і гучні скандали, зокрема трагедія з літаком Ту-154 над Чорним морем.
Проте найбільше запитань у сучасного українця викликає його політична діяльність. Після 2012 року Кузьмук був народним депутатом від “Партії регіонів”. Перебування у фракції, яка була опорою режиму Януковича, стало “чорною міткою”, яку неможливо змити навіть наявністю військового досвіду чи генеральських погонів.
Для багатьох військових та волонтерів присутність “ексрегіонала” в статусі радника командувача одного з ключових родів військ виглядала як дисонанс. Територіальна оборона, яка формувалася на базі добровольчого руху та патріотизму, апріорі не могла довго толерувати у своєму керівництві (нехай і позаштатному) людину з такою політичною біографією.
Детальніше Читати
Значення для системи оборони
Звільнення Кузьмука — це сигнал. Сигнал про те, що “старі заслуги” більше не є індульгенцією. У 2025 році українська армія остаточно трансформується не лише за стандартами НАТО, але й ментально. Очищення від радянської спадщини та впливу проросійських політичних еліт відбувається болісно, але невідворотно.
Експерти зазначають, що роль радників часто недооцінюють. Хоча вони не мають права прямого командування, їхній вплив на прийняття рішень, кадрову політику та стратегічне бачення може бути значним. Тому звільнення одіозних фігур з таких посад є питанням не лише репутації, а й національної безпеки.
Чи означає це кінець кар’єри Олександра Кузьмука? Ймовірно, у публічній площині державного управління — так. Суспільний консенсус щодо колишніх “регіоналів” є однозначним: їм немає місця у розбудові нової України, особливо в секторі оборони.
