Сьогодні Україна знову відчула, як трясе не лише землю, а й нерви. Про те, де був епіцентр, чому цифри магнітуди різняться і що робити, якщо хитається будинок, розповідаємо ми — Realnist за даними РБК-Україна.
За даними міжнародних і українських спостережних служб, поштовхи прийшли з акваторії Азовського моря поблизу окупованого Криму. Їх відчули в кількох регіонах півдня та сходу.
Де стався землетрус в Україні 2 лютого 2026
Перші параметри події з’явилися в моніторингу Європейсько‑середземноморський сейсмологічний центр (EMSC). Там вказали магнітуду 4,8 і глибину 10 км. Також описали відстані до населених пунктів біля Керч і Щолкіне.
Найкоротше, що варто знати зараз, — у цифрах:
| Параметр | Що відомо |
|---|---|
| Час фіксації | 2 лютого, близько 11:47 за київським часом |
| Район | Азовське море, поблизу Криму |
| Магнітуда | 4,8 (EMSC) / 5,1 (українські спостереження) |
| Глибина | близько 10 км |
| Найближчі міста | район Керчі та Щолкіного |
Ці дані ще можуть уточнювати. Так працює сейсмологія: мережі звіряють хвилі, а оцінки інколи “донастроюють” упродовж годин.
Детальніше Читати
Магнітуда 4,8 чи 5,1
Різниця не означає, що “хтось помилився”. Найчастіше це різні методики та мережі датчиків. Міжнародні сервіси дають одну оцінку. Українські — іншу, бо рахують на своїх станціях і за власними алгоритмами.
У Головний центр спеціального контролю подію показали як M 5.1 у регіоні Криму в той самий момент часу.
Для людей важливіше інше: навіть “легкі” землетруси в діапазоні 4–5 можуть відчуватися дуже чітко, якщо осередок неглибокий. А тут якраз фігурує невелика глибина.
Детальніше Читати
Де відчули поштовхи: Крим, Запоріжжя, Дніпро і Донеччина
Повідомлення про коливання надходили з кількох точок південного сходу. Зокрема, згадували Запоріжжя та Дніпро, а також райони Донецька область. Про це писало РБК‑Україна з посиланням на сейсмологічні дані.
Окремі свідчення надійшли й із півострова. Суспільне Крим наводило повідомлення моніторингового Telegram-каналу «Крымский ветер» про відчутні поштовхи в Щолкіному.
“…у квартирах затремтіли дивани, ліжка, шафи та люстри… багато людей вибігли на двір”, — йдеться у повідомленні.
Чи є руйнування і постраждалі
Станом на момент публікації офіційних повідомлень про руйнування або постраждалих не було. Так само не було й підтверджених даних про наслідки від місцевих “служб” на окупованій території.
Водночас у повідомленнях згадувалося, що в районі Керчі та Щолкіного зранку фіксували відсутність електропостачання. Причини цього окремо не пояснювали.
Що робити під час землетрусу в квартирі
Найгірше — бігти навмання до сходів у перші секунди. Краще діяти просто і послідовно. Особливо, якщо ви в багатоповерхівці.
Ось базові кроки, які зазвичай радять служби цивільного захисту в різних країнах:
Детальніше Читати
- Відійдіть від вікон, дзеркал і важких шаф.
- Станьте біля внутрішньої стіни або під міцним столом.
- Не користуйтеся ліфтом.
- Якщо є можливість, перекрийте газ після поштовхів.
- Після основної хвилі перевірте, чи немає запаху газу й тріщин у стінах.
Коли трясе, перемагає не швидкість, а правильне місце. І ще одне: якщо були сильні коливання, можливі повторні поштовхи. Тому не ігноруйте повідомлення моніторингових служб.
Чи буде сильніший землетрус у Криму: попередження, які знову стали актуальними
Тема сильного землетрусу в Криму не нова. Але після кожного помітного поштовху вона повертається у стрічку запитів. І це зрозуміло.
У РБК-Україна згадали оцінки сейсмологів про ризики сильніших поштовхів і навели слова Дмитро Гринь про історичний максимум: у 1927 році в районі Ялта землетрус сягав 7 балів і завдав значних руйнувань.
Це не прогноз “на завтра”. Але це нагадування, що регіон сейсмонебезпечний. І що інфраструктура має витримувати не лише війну.
Найімовірніше, параметри події ще будуть уточнювати. Такі випадки часто отримують оновлені оцінки магнітуди й глибини. Іноді — навіть зміщення епіцентру на кілька кілометрів. Для читача ключове питання просте: чи є загроза повтору. Відповідь завжди обережна. Повторні поштовхи можливі, але їхня сила непередбачувана. Саме тому варто орієнтуватися на дані офіційного моніторингу, а не на чутки.
