Підсумки зустрічі лідерів Франції, Великої Британії, Німеччини та України на Даунінг-стріт.
Лондон знову став центром європейської дипломатії. 8 грудня 2025 року прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер прийняв на Даунінг-стріт президента України Володимира Зеленського, президента Франції Еммануеля Макрона та канцлера Німеччини Олафа Шольца. Ця зустріч у форматі E3 (Франція, Німеччина, Велика Британія) плюс Україна відбувається на тлі наближення четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії та активізації дипломатичних зусиль щодо завершення війни. Команда Realnist проаналізувала ключові заяви лідерів та приховані сенси цього саміту.
«Критичний етап»: позиція Лондона
Господар зустрічі Кір Стармер був відвертим у своїх оцінках: конфлікт перебуває на критичній стадії. Відкриваючи засідання, британський прем’єр підкреслив, що будь-яке припинення вогню має бути не просто паузою, а «справедливим і тривалим врегулюванням».
Лондон продовжує наполягати на принципі «нічого про Україну без України». Стармер запевнив партнерів, що Велика Британія готова підтримувати Київ як на полі бою, так і за столом переговорів, якщо до них дійде справа. Риторика британської сторони залишається однією з найжорсткіших щодо гарантій безпеки, які має отримати Україна.
Фактор США та пошук єдності
Президент України Володимир Зеленський, подякувавши партнерам за організацію зустрічі, зробив акцент на необхідності повної синхронізації дій між Європою та Сполученими Штатами. За його словами, існують питання, які неможливо вирішити без Вашингтона, але є й такі, де вирішальним є голос Європи.
«Ми маємо обговорити дуже чутливі питання, що стосуються мирних переговорів… Нам потрібна єдність між Європою та Україною, а також єдність між Європою, Україною та Сполученими Штатами», — зазначив Зеленський.
Згадка про переговори з американською командою та очікування брифінгу після контактів США з російською стороною свідчить про те, що за лаштунками триває активний дипломатичний процес, деталі якого поки що залишаються непублічними.
Скепсис Берліна та прагматизм Парижа
Найбільш інтригуючою стала позиція Олафа Шольца. Німецький канцлер, висловивши непохитну підтримку, не приховував свого занепокоєння щодо деяких пропозицій, які надходять з-за океану.
«Результат відкритий. Я скептично ставлюся до деяких деталей, які ми бачимо в документах, що надходять від американської сторони, але ми повинні про це говорити», — заявив Шольц.
Ця фраза може вказувати на те, що запропоновані Вашингтоном сценарії (ймовірно, в контексті нової адміністрації США) можуть містити компроміси, які Берлін вважає ризикованими для європейської безпеки.
Еммануель Макрон, у свою чергу, намагався випромінювати впевненість. Президент Франції наголосив, що союзники мають «сильні карти на руках»: фінансування, постачання обладнання, тренувальні програми та, що найважливіше, стійкість українського опору. Макрон також звернув увагу на те, що російська економіка починає реально страждати від санкцій, що створює вікно можливостей для тиску на Москву.
Підсумки та перспективи
Зустріч у Лондоні демонструє спробу європейських лідерів сформувати суб’єктну позицію перед імовірним стартом великих мирних переговорів. Європа намагається не допустити сценарію, де доля континенту вирішується виключно у двосторонньому діалозі Москви та Вашингтона.
Ключовим завданням для Києва залишається утримання єдності коаліції та недопущення примусу до миру на умовах, які суперечать національним інтересам. Саміт засвідчив: підтримка є, але попереду — складний етап дипломатичного торгів, де кожне слово в фінальних документах матиме історичну вагу.