Питання фінансових зобов’язань перед державою залишається одним із найскладніших для мільйонів українців, які через війну опинилися за межами батьківщини. Основна складність полягає в тому, що після тривалого проживання в іншій країні людина може автоматично стати її податковим резидентом. Редакція Realnist аналізує юридичні тонкощі процесу оподаткування та з’ясовує, чи загрожує нашим співвітчизникам «подвійний рахунок» від фіскальних служб України та країн ЄС.
Податкове резидентство: правило 183 днів
Ключовим поняттям у міжнародному податковому праві є «резидентство». Більшість країн Європейського Союзу вважають особу своїм податковим резидентом, якщо вона перебуває на їхній території понад 183 дні протягом календарного року. Проте це не єдиний критерій. Важливу роль відіграє так званий «центр життєвих інтересів» — наявність постійного житла, працевлаштування або проживання сім’ї.
Якщо українець працює дистанційно на українську компанію, але фізично перебуває, наприклад, у Польщі чи Німеччині понад пів року, країна перебування має законне право вимагати сплати податків саме до свого бюджету. У такому разі виникає конфлікт інтересів між двома державами.
Як працюють угоди про уникнення подвійного оподаткування
Для вирішення подібних ситуацій Україна уклала двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування з понад 70 країнами світу. Ці документи чітко визначають, яка саме держава має пріоритетне право на податки з певних видів доходу.
- Принцип заліку: Податки, сплачені в Україні, можуть бути враховані в країні перебування (або навпаки), щоб загальна сума не перевищувала встановлені ліміти.
- Довідка про податкове резидентство: Для того, щоб не платити двічі, особі необхідно отримати офіційний документ від податкової служби країни перебування, який підтверджує її статус резидента там, або аналогічну довідку з України.
- Виключення для біженців: На початку повномасштабного вторгнення деякі країни (наприклад, Литва та Ірландія) заявляли про лояльність до українських біженців, дозволяючи їм не сплачувати податки на доходи з України, проте з часом ці пільги скасовуються або переглядаються.
Специфіка для ФОПів та самозайнятих осіб
Найбільш вразливою категорією є українські ФОПи, які продовжують вести діяльність дистанційно. Українська податкова продовжує вважати їх своїми резидентами на підставі реєстрації бізнесу. Водночас європейські фіскали бачать у них осіб, що здійснюють комерційну діяльність на їхній території.
Детальніше Читати
Юристи радять завчасно готувати пакет документів: договори оренди, чеки на оплату комунальних послуг, трудові контракти. Це допоможе довести, де саме знаходиться ваш центр життєвих інтересів у разі виникнення претензій з боку контролюючих органів. Також варто враховувати, що автоматичний обмін податковою інформацією (CRS), до якого приєдналася Україна, робить фінансові потоки громадян прозорими для обох сторін.
Підсумки: як діяти сьогодні?
Для мінімізації ризиків українцям за кордоном варто:
- Відстежувати кількість днів перебування в одній країні.
- Визначитися, де саме вони планують залишатися в довгостроковій перспективі.
- Зберігати підтвердження сплати податків в Україні (декларації, квитанції).
- У разі вимог з боку іноземної податкової — посилатися на чинні міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування.
Ситуація залишається динамічною, і український уряд продовжує переговори з міжнародними партнерами щодо спрощення податкового режиму для біженців, проте станом на зараз відповідальність за правильність декларування доходів лежить безпосередньо на громадянах.
